В Україні живуть справжні людожери

Канібалізм або поїдання собі подібних практикувався ще за часів кам’яного віку. Тоді їжі було не так багато, і первісні люди харчувалися собі подібними. Згодом таке явище стало носити релігійний чи сексуальний характер.

Сучасні випадки канібалізму в Україні

Резонасною стала справа «санітара суспільства» із Нової Каховки. Так називав себе сучасний канібал Володимир Довгий.

Він виріс у сім’ї лікарів, працював сторожем на місцевому кладовищі. Сусіди та друзі були в захваті від доброго та ввічливого чоловіка. Та все змінилося після смерті матері, а точніше, після одруження батька. Володимир відчував себе самотнім. А в його квартирі, за словами сусідів, все частіше почали з’являтися повії. Як потім виявилося, жінок легкої поведінки він не лише вбивав, а й консервував, а потім їв їхнє м’ясо.

Жертвою людожера став і 24-річний господар цвинтаря, на якому працював Володимир, разом з його подругою. Через кілька днів у райвідділ поліції прийшла жінка і повідомила, що дівчина, яка переховується у підвалі її будинку, боїться розправи якогось маніяка. Через деякий час та розповіла як все було. Як виявилося, Володимир запросив до себе в гості молодих людей. Коли ті прийшли, канібал витягнув із комори консервовані помідори, огірки та м’ясо. Після пару чарок оковитої розмова зайшла про кілерів, на що Володимир сказав, що теж убиває жінок. Ці слова молоді люди сприйняли як жарт. Потім вбивця попросив у хлопця вступити йому дівчину на ніч, проте той відмовився. На це канібал дістав ножа і напав на хлопця. Далі за словами дівчини, вбивця зварив тіло вбитого і з’їв.

Затримали маніяка у його квартирі. Під час обшуку вдалося виявити численні сліди засохлої крові, а комора була заставлена 3-літровими банками консерви. Окрім огірків і помідорів,оперативна група виявила більше сотні банок із м’ясом. Після цього канібал зізнався, що давно вже їсть людей, до того ж полюбляє жіноче м’ясо, адже воно більш м’якіше і ніжніше.

Суд засудив маніяка до довічного позбавлення волі. Однак в камері засуджений двічі вчиняв спробу самогубства і під час останньої спроби все-таки позбавив себе життя.

В Україні траплялися й інші випадки канібалізму.

- 3 червня 2002 року було знайдено труп 30-річної Марії Коровайної. Смерть жінки наступила від удару тупим предметом, однак у тіла не було печінки і серця, а з кісток було зрізаном’які тканини.

- 15 червня цього ж року загинула 25-річна працівниця шашличної Манана Габелая. Як встановила експертиза, жінку спершу зґвалтували, а потім вирізали серце і печінку.

- 21 червня 2002 року було знайдено у зрошувальній канаві труп 18-річної Ліки Гайдамак. М’ясо жертви було відділено від кісток, а також були відсутні внутрішні органи: серце та печінка. Як встановила експертиза, перед смертю дівчину зґвалтували.

Яка відповідальність за канібалізм в Україні?

Окремої статті, яка б передбачала відповідальність за канібалізм, в Кримінальному Кодексі України немає. Однак такий вид злочину передбачений статтею 115 частиною 2 як умисне вбивство з особливою жорстокістю. Тобто винний усвідомлюючи, що робить, завдавав потерпілому особливі страждання за допомогою тортур, глумління, тощо. Також жорстоким способом умисного вбивства вважається нанесення великої кількості тілесних ушкоджень. Умисне вбивство також вважається вчинене з особливою жорстокістю, якщо воно супроводжувалось глумлінням над трупом.

Найвідоміші канібали світу

Армін Майвес

Дитинство цього чоловіка не можна назвати щасливим. Коли Майвесу було 8 років, його батьки розлучилися. Після смерті матері Армін жив самотньо, займався системним адмініструванням. У 2001 році чоловік дав оголошення в Інтернеті, в якому було сказано про пошуки молодого хлопця, який бажає бути з’їденим. Як не дивно, але оголошення отримало позитивну відповідь. На запит відгукнувся 43-річний гомосексуаліст Бернд Брандес. Свою зустріч коханці знімали на відео, а після цього Майвес відрізав Брандесу статевий орган, який вони потім і з’їли. Брандесу довелося випити велику дозу знеболюючого, після чого він був убитий Майвесом. Чоловік поклав тіло свого коханця в морозильну камеру, а потім кілька наступних місяців харчувався тілом Брандеса.

У грудні 2002 року Майвеса арештували. На той момент він встиг з’їсти близько 20 кілограм м’яса. До того ж ребра Брандеса підсмажував на барбекю. Спершу суд засудив канібала до 8,5 років позбавлення волі. Але в травні 2006 суд переглянув вирок і чоловіка засудили до довічного ув’язнення. Парадоксально,але у в’язниці Майвес став вегетаріанцем.

Андрій Чикатило

Відомий російський маніяк, вбивця і канібал, який раніше був шкільним учителем. Більшість своїх злочинів скоював у лісосмугах. Зазвичай маніяк обирав собі в жертву тих, хто, на його погляд, були ображені долею: жінки-алкоголічки і просто розумово відсталі. Дітей у ліс він заманював комп’ютерами, відеомагнітофонами та цуценятами.

Убивши свою жертву, Чикатило спотворював її тіло: відкушував статеві органи, носи, пальці, розрізав черевну порожнину, відгризав і їв внутрішні органи. Практично у всіх убитих були виколоті очі. Зі слів самого маніяка, він боявся залишків свого образу на сітківках своїх жертв, а найбільше побоювався погляду вбитих. Відрізані частини тіла Чикотило забирав із собою і їв їх пізніше. Затримання цього маніяка зайняло багато часу, однак він все-таки постав перед судом і в 1994 році був страчений.

Олексій Суклетин

Цей чоловік працював сторожем у садівничому товаристві. Разом зі своїми товаришами, Мадіною Шаріповою і Анатолієм Нікітіним, створив банду, яка займалася здирництвом. Саме це і спричинило у 1985 році арешт і обшук будинку маніяка. Під час розкопок саду Суклетина слідчі назбирали близько 4 мішків людських кісток. У сторожці було знайдено речі вбитих і піввідра топленого людського сала.

Як виявилося пізніше, злочинець продавав сусідам людське м’ясо під виглядом парної вирізки, а своїх гостей, які нічого не підозрювали, пригощав людською печінкою. Наймолодшій жертві Суклетина було лише 11 років. Тіла вбитих канібал обробляв кухонним ножем, кров зливав у таз, змушуючи пити її свою співмешканку. Обираючи собі потенційну жертву, Суклетин прицінювався, скільки буде м’яса або печінки. У 1987 році за вироком суду канібал був розстріляний.

Іссей Сагава

Навчаючись в Парижі, в Сорбонні,у 1981 році Сагава закохався у голландську студентку. Та замість того, аби проявляти до неї знаки уваги, маніяк убив дівчину, вистреливши їй у потилицю.Після цього він розрізав її тіло і з’їв м’ясо сирим. Потім Сагава вчинив статевий акт із рештками тіла дівчини і розрізав його на частини. Кілька шматків поклав у холодильник, а решту заховав у лісі.

Через тиждень після скоєного поліція знайшла вбивцю. Його заарештували, посадили в тюрму, але через два роки його перевели в психіатричну лікарню, де він почав писати мемуари. Потім він був депортований в Японію. До 1986 року канібал вийшов на волю. Він написав багато книг і навіть став ресторанним критиком.

Цутому Маядзакі

Жертвами цього вбивці стали чотири дівчинки віком від 4 до 7 років. Після вбивства він пив їхню кров і їв руки. Мало того, він надсилав листи рідним убитих, а в конверт клав зуби своїх жертв.

У 1989 його затримали під час домагання іншої дівчинки. У будинку Маядзакі поліція виявила фотографії жертв та частин тіла. У 1990 році розпочався суд над канібалом і вже в 2008 році Маядзакі був повішений за свої злочини.

Канібалізм під час Голодомору

Випадки поїдання собі подібних неодноразово траплялися на території колишнього Радянського Союзу у 1930-ті роки, часи Голодомору. Люди божеволіли від голоду і вживали в їжу м’ясо своїх рідних. Часто траплялося, що голодні люди викопували тіла тих, хто вже помер, аби нагодувати ними своїх рідних, а божевільні матері навіть вбивали своїх маленьких дітей, щоб поїсти.

Дехто з канібалів навіть вмудрявся заробляти на людському м’ясі. Часто люди ловили сиріт, які не могли себе захистити, аби їхнє м’ясо продати на ринку.

За даними СБУ, кількість людських втрат в Україні під час Голодомору скаладає 10 мільйонів 63 тисячі осіб. Про кількість випадків канібалізму в ті часи можна тільки здогадуватись.

Країни, в яких практикують канібалізм

У наш час, як не дивно, залишилися країни, в яких канібалізм – звична річ. Це Папуа-Нова Гвінея, Західна Африка Бразилія, Камбоджа та Конго, Індія та острови Фіджі.

Папуа-Нова Гвінея

Тут проживає плем’я, яке має назву Короваї. Були випадки, коли члени цього плем’я вбивали випадкових туристів. Так, 1961 році Майкл Рокфеллер зник під час збору артефактів про плем’я. Його тіло так і не знайшли. До речі, знахарі цього племені вважають за делікатес теплі людські мізки.

Західна Африка

Колись тут існувало плем’я «Леопард». Свою назву вони отримали від того, що під час полювання одягали леопардові шкури та озброювались іклами цих тварин. За словами леопардовців, людське м’ясо надає їм незвичайну енергію.

Бразилія

До 1960 року плем’я уарі харчувалося м’ясом лише дуже релігійних людей. Однак бідність змусила не зупинятися лише на благочестивих людях і сьогодні тут не рідко трапляються сплески канібалізму. Як пояснюють це самі уарійці, вбивати людей і харчуватися їхньою плоттю змушує бідність. Інколи вони чують потойбічні голоси, які наказують їм вбити ту чи іншу людину.

Камбоджа

Особливих масштабів канібалізм набув тут під час війни на південному сході Азії у 1960-1970 роках. У камбоджийських вояк навіть існує ритуал з’їдати печінку ворога. Подібні випадки вони пояснюють релігійними переконаннями.

Конго

На цій території канібалізм досягнув апогею у роки громадянської колонезької війни 1999 – 2003 років. А останній випадок канібалізму був зафіксований у 2012 році. Самі жителі пояснюють це тим, що на їхню думку, у людському серці є багато сили та енергії.

Індія

В індійській секті агхорі поїдання людської плоті проходить добровільно. Члени общини поїдали добровольців, які після смерті заповідали свої нутрощі секті. Із черепів та кісток агхорійці роблять прикраси. Також члени цієї секти поїдають трупи, що розкладаються, знайдені в річці Ганг.

Острови Фіджі

Інша назва цієї місцевості –«острів канібалів». У наш час люди вбивають членів племен ворога, вживають їхнє м’ясо в їжу, а деякі речі вбитих залишають собі як трофей у колекцію.

Автор Анастасія Шульга