На цій невеличкій ділянці аж 21 люк. Пофарбувати робітники встигли 14. Очевидці кажуть, що будівельники працювали в колодязях без елементарних засобів захисту. І це у той час, коли стоїть неймовірна спека. Респіраторів на них не було.
Увагу перехожих на Поштовій площі привернули з півтора десятка відкритих люків і їдкий сморід фарби.
«Те, що люки були відкриті – це жахливо. Тому що ми з товаришем відразу, коли спускалися, звернули увагу, що зараз буде темнішати і я ще сказав, що зараз буде атракціон безкоштовного ламання кісток. Така іронія долі. Не нормальна ситуація – тут купа народу ходить і відкриті люки. Хтось міг впасти. Коли підійшов трохи ближче, почав злегка задихатися. Тобто, дуже їдкий запах – не знаю, чим там фарбували», - розповів очевидець.
Загинути у каналізації могла й не одна людина, але завдяки тому, що дружина одного з будівельників почала кликати на допомогу, і небайдужі кинулися туди, однак саме її чоловіка з-під землі витягли вже мертвим.
«Почали витягувати першого молодого хлопця – він дихав, почали діставати далі другого. Його дістали вже без ознак життя – посиніле обличчя, відсутність дихання, кров з рота сочилася», - згадує Дмитро, який прийшов на допомогу.
Ледь живого пацієнта люди передали медикам швидкої. Тіло ж загиблого лежало просто неба ще кілька годин. За цей час жоден із його керівників на місце трагедії так і не приїхав. Відтак, відповідати за порушення техніки безпеки – на об’єкті просто нікому.
«Їх ніхто не страхував. Хімзахист каналізаційних колодязів – страшна справа. Ні респіраторів, ніде нічого їм не було. Їх двох як скотів лишили, і керівництво навіть не обзивається – ні до мене, ні до міліції. Міліція телефонує – я дала номер – вони теж не виходять», - розповіла дружина загиблого.
Було чи ні порушення техніки безпеки, у поліції поки не впевнені. Тут кваліфікували інцидент як «нещасний випадок». Слідчим ще доведеться встановити, на кого саме працював загиблий, і хто допустив кричущі порушення. Вдова не виключає: провину інших тепер можуть повісити на ЇЇ чоловіка. Бо він вже не заперечить. Загиблому було 45.
«Їх лишили двох на такій жарі, без респіратора. Йому вчора було погано – нікого не було, він подзвонив, казав. І сьогодні двох, як скотів. І він не міг відмовитись, бо йому треба було жити. Треба жити було, утримувати нашу сім’ю! Все треба було. А тепер? Вони знову викупляться, а його не піднімеш», - каже дружина загиблого.
Люки – із написом «Київводоканал». Біля них скупчилися працівники компанії. Вони довго вдивляються всередину і намагаються зрозуміти обставини трагедії. Та зрештою – від убивчої мережі просто відхрещуються.
«Мережі не водоканальні, не здані в експлуатацію, не передані нам на баланс. І тут ведуться будівельні роботи. Швидше за все, треба звертатися до генпідрядника, чому так сталося, що його підрядники не користувалися засобами хімічного захисту при звичайному фарбуванні колодязя», - резюмує фахівець ПАТ АК «Київводоканал» Костянтин Петров.