Журналісту «Надзвичайних новин» вдалося побувати в одному з таких прихистків – відділенні стаціонарного догляду територіального центру соціального обслуговування у Тетієві на Київщині. Туди журналістка потрапила завдяки моніторинговій перевірці з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, яка відбулася без попередження. Завдяки цьому знімальній групі вдалося на власні очі, без прикрас побачити побут таким, яким він є насправді.
У цьому відділенні перебувають 20 пенсіонерів, семеро з яких – лежачі.
Спершу перевірці від омбудсмена і журналістові пенсіонери бояться скаржитися, мовляв, все їх влаштовує. Та згодом – наважуються на відвертість. Адже гості тут рідкість, дехто намагається забути про про побутові незручності, які панують довкола, просто поринаючи у світ книжок.
Їжа: пенсіонери забагато їдять чи працівники крадуть?
Одна з постояльців закладу – 90-річна Ганна Минівна. Вона тут, бо в неї нікого з рідних немає. Жінка скаржиться на харчування.
«Каша – можна жити, а м’ясо дуже скупо. Молочне дають, але теж дуже рідко. Мені так потребує молочного, а вони десь собі приховують для своєї сім’ї», - так відгукується старенька про харчування у відділенні і його працівників.
Натомість завідуюча відділенням дорікає пенсіонерам у нещирості і заявляє про їх богатирські апетити. Мовляв, регулярно купує їм і зефір, і вершкове масло. А вони все під’їдають ледь не на очах.
Ось так виглядала розмова завідуючої відділенням для постійного проживання Ольги Панченко із перевіряючими з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини:
– А де ця пачка масла?
О.П. – Ну, з’їла.
– Пачку?
О.П. – Ну, серйозно!
– Вчора Ви купили, а сьогодні…
О.П. – Позавчора!
– Боже, я б умерла, щоб з’їла пачку масла.
– А вони тут дуже голодні, що пачками масло їдять?
О.П. – Ну, вони таке їдять, от їдять таке, і їдять.
Медичне забезпечення: панацея від хвороб із алергічною реакцією
Про «особливості» медичного забезпечення перевірці розказує постоялець Анатолій. Чоловік скаржиться на болі у ногах, тому персонал закладу приніс йому якусь невідому жовту рідину. Від неї у чоловіка почалася страшенна алергія. «Я ото натер пару разів. Як почав чесатися, то спати не можна ні вдень, ні вночі», - розказав Анатолій.
На етикетці пляшечки з чудодійною рідиною вказано: «Полтавський бішофіт. Магнієвий мінерал древнього моря для нашого здоров’я». Виготовлення рідини датується ще 2010 роком. Термін придатності – необмежений, при цьому гарантійний термін зберігання становить 5 років.
Гігієна: банні дні – два рази на місяць?
Щодо гігієни – питання суто індивідуальне. Хто може – той ходить сам до туалету. Для тих, кому пересуватися важко, оригінальне ноу-хау – стілець із вирізаною діркою. Під ним - відро для випорожнень.
Складніше з банними днями.
Мешканці цього відділення переконували в тому, що душ вони приймають двічі на тиждень. А от на душовій кімнаті написано: графік купання проживаючих – друга та четверта п’ятниця кожного місяця. Якщо людина захоче частіше – на дверях її зустріне амбарний замок.
На будь-які незрозумілі речі у співробітників відділення ще більш незрозумілі пояснення. Амбарний замок на душовій – бо старенькі виносять звідти все, що можуть. Майже нікому не видають пенсію на руки – бо літні постояльці спускають гроші… в унітаз. Лежать у власній сечі, бо, мовляв, їм так… комфортно.
Постоялець Петро Васильович вже невідомо, яку добу, лежить нерухомо у власній сечі. Встати йому не сила, бо в нього підозра на переламане стегно. Яким чином він отримав цю травму, говорити не прийнято, а старого слухати не варто, бо як стверджують у відділенні, у нього шизофренія.
«Памперс скидає, не хоче в ньому бути, каже, що йому парить, не зручно. І каже «заберіть цього панцера», - розказує медична сестра Олена Сінкевич. На уточнююче запитання, чи йому зручно під себе ходити, відповдає: «Ну да, ну спитайте у нього, чому від не хоче бути в памперсі».
Сам же чоловік на запитання про власне самопочуття каже: «Паршиво, дівчата».
Постояльці прихистку скаржаться на побої
Постоялець Володимир Петелін зробив шокуюче зізнання – його б’є завідуюча відділенням: «По морді б’є. Отак. Така завєдуща». На уточнююче запитання, чи часто, киває головою і крутить пальцем біля скроні.
І на це у завідуючої є пояснення – дідусь несповна розуму. Каже, щоразу, коли він повертається з прогулянки, його ретельно обшукують. При журналістах завідуюча починає обшукувати Володимира і показує, що він назбирав під час прогулянки: скло, камінчики і навіть лезо.
Якщо уважно проглянути відео, можна побачити жест, який робить Володимир, коли до нього наближається завідуюча (з 6-ї хвилини). Його реакція може свідчити про рефлекторне бажання захиститися від удару. Чоловік дуже не хотів відпускати перевіряючих від омбудсмена і журналістів. Володимир Петелін весь час просить, аби зв’язалися з його племінником Сергієм. Сам номеру телефону не має, а працівники закладу номер не дали. Якщо родичі чоловіка його впізнають і їм не байдужа доля літньої людини – прохання терміново його відвідати.
Постояльці, які задоволені життям
Зрештою, не всім тут живеться аж так погано. Олена життям у стаціонарному відділенні задоволена. Тепер у неї є дах над головою, їжа і постіль. Жінка розказує, що в порівнянні із тими умовами, як потрапила сюди, їй подобається.
«Мені не було де жити. Цим все сказано по-моєму. Можна жити на мій погляд. Напевно, комусь щось не подобається. Ой, да тут такі… Побиті приходять. Не бачили ніколи ні туалету, ні ванної».
Але на цьому моніторинговий візит не скінчився. У наступних випусках програми «Надзвичайні новини» глядачі на власні очі побачать, як тут опиняються одинокі літні люди, і хто у цей час чудово облаштовується у їхніх будинках.