Таке рішення суд прийняв 17 жовтня.
У позові ГПУ стверджувалося, що в травні 2017 року Державна служба геології та надр порушила порядок процедури проведення апробації та затвердження оцінки розвідувальних запасів, без аукціону видавши «Арконі Газ-Енергія» спецдозвіл на 20 річне користування Свистунківсько-Червонолуцьким родовищем в Полтавській області. Фірма купила геологічну інформацію, але вона не була затверджена необхідним протоколом Державною комісією України по запасам корисних копалин (ДКЗ).
Третьою стороною в справі виступало ПАТ «Укрнафта», яка раніше розробляла це родовище, але Держгеонадра не продовжили їй термін дії спецдозволу, чим, на думку компанії, нанесли їй збитки.Суд визнав, що протокол ДКЗ про затвердження запасів родовища у «Аркона Газ-Енергія» був відсутній. Але заявив, що цей документ фірмі потрібен вже після отримання спецдозволу, а тому порушення в діях Держгеонадр не відбулося.
Не знайшов суд порушення і інтересів «Укрнафти», так як дії її спецдозволу на полтавське родовище на момент видачі документу «Аркона Газ-Енергія» закінчилася.
Також у висновку суд вказав, що аналіз частини третьої статті 23 Закону «Про прокуратуру» показав, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у двох випадках: або якщо їх захист не здійснює уповноважений державний орган (орган самоврядування), або такий орган взагалі відсутній.
У випадку видачі спецдозволів уповноваженим органом є Держгеонадра, які виступали на боці «Аркона Газ-Енергія». Тобто саме Держгеонадра, а не прокуратура мали захищати інтереси держави. Це передбачено законом «Про прокуратуру», який вніс в парламент президент Віктор Янукович, але він був проголосований вже після зміни влади в 2014-му році. Цей закон, зокрема, позбавив прокуратуру функцій загального нагляду.
Судове рішення винесла суддя Марина Бояринцева. З аналізу матеріалів судового розгляду відомо, що в серпні «Укрнафта» вимагала відвід Боринцевої через, зокрема, її рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та недопущення участі ЗМІ.
Засновниками «Аркона Газ-Енергія» є Олександр Нещотний, Ігор Мичко, Олексій Гребенченко та белізька компанія «Ешбері юніверсал лтд». Останні два власника з’явилися у фірми через два тижні після видачі їй спецдозволу – белізькій компанії нині належить 49,5% «Аркона Газ-Енергія», а Гребенченку – 5%. Останній на початку 2000-х років працював у ПАТ «Укропткульттовари», кінцевим бенефіціарним власником якого був і досі залишається президент Петро Порошенко.
Також Гребенченко раніше працював в компанії «Ековіс Бондар і Бондар юридичне бюро». За даними програми «Схеми», саме адвокат цієї компанії Олексій Бондар представляв белізьку фірму «Ешбері юніверсал лтд» на загальних зборах учасників «Аркона Газ-Енергія».
У цьому ж юридичному бюро у 2007-2009 роках працював Олексій Маловацький – член Вищої ради правосуддя. Його дружина Наталія Маловацька, працює нотаріусом Київського нотаріального округу і саме вона у другому кварталі 2017 року переказала співласникам «Аркона Газ-Енергія» Мичку та Нещотному по майже 1,40 млн грн кожному. Ці суми відповідали вартості їх часток в статутному капіталі «Аркона Газ-Енергія», які вони продали «Ешбері юніверсал лтд».Маловацький під час виборів президента в 2014 році він був заступником керівника юридичної служби Порошенка і керував юрслужбою «Блоку Петра Порошенка» під час парламентських виборів.