Більшість жителів анексованого Росією Криму зустріли новий 2016 рік у темряві. Півострів живе в умовах блекауту з середини листопада – тоді Україна вперше відключила півострову електрику. Росія ж, яка вважає Крим "своїм", не може самостійно виправити ситуацію і забезпечити його електроенергією. Відтоді кримчани вчаться виживати за допомогою генераторів.
Новий рік та інші "радощі"
Під постом в одній з кримських груп у facebook, з допомогою якого журналісти попросили кримчан відгукнутися і розповісти про життя у блекауті, коментарі лаконічні
"Що писати? Ж*па, одним словом", - коментує один з користувачів. Тут і далі на прохання героїв не вказує їхні імена або замінює їх на вигадані з метою безпеки.
"Світла немає, води немає, ціни, я не брешу, порівняно з Москвою – в 2 або 3 рази вищі.
Ну а якщо з Україною, то в 5-6 разів! А так усе нормально, дохнути скоро будемо по-кацапськи. Слава Україні! Один позитив – чим більше здохне у нас вати, тим швидше повернемося додому, чуєте, в Україну", - додає чоловік. Відключають електрику в усіх містах, але в кожному – за графіком. Наприклад, у Керчі це відбувається хаотично.
"Ні години відключення, ні час, на який відключають, передбачити неможливо. У нас сьогодні відключали двічі: о 12 годині і о сьомій вечора. Ввечері на три години, на кілька годин удень, точно не можу сказати, сьогодні не була вдень удома. З того, що я читаю, ситуація в Керчі одна з найлегших. У місті сумарно світло відключають приблизно годин на шість за добу. Ось у навколишніх селах набагато гірше. Від подачі два-через-два (селище Багерове) до двох-трьох годин на добу", - говорить Олена.
За її словами, зараз у Керчі температура вночі -10-12, удень десь-5-6. Наскільки тепло в квартирах – залежить від типу опалення.
"Якщо автономне, залежне від електрики – то є світло і є тепло, немає світла – вистигає будинок моментально. У кого центральне – там різна ситуація. В цілому, зниження подачі електрики до котельних веде до похолодання в квартирах. У нас автономне опалення переважно в селах, там реально остиглі будинки, бо світло дають лише на кілька годин у день. Якщо немає генератора – це просто жах", - додає жінка.
У місті Саки світло вимикають за графіком дві через дві години.
"Графіку не дуже дотримуються. У квартирах +12, батареї ледве теплі, а надворі було до -15", - розповідає житель міста Сергій Чубинський. Переїхав туди в 2012-му, з Києва, за станом здоров'я.
У Красногвардійському світло вимикають три через три, розповідає ще один кримчанин. За його словами, там проблеми і з мобільним зв'язком – на вежах покрали акумулятори. Хаотичне вимкнення електроенергії і в Євпаторії:
"У нас будинок з електроплитами, тому нас відключають на годину-дві, потім включають, і так на кілька годин за день. Але в місті багато будинків по півдня без світла", - каже Арбіят Точаєва з Євпаторії. За її словами, проблеми є і в селищі Чорноморському.
"Світло відключають з 18:00 до 21:00. Потім ще з 6 до 9 години немає світла. А якщо немає світла, то і води. Труби позамерзали. У будинках холодно дуже, не встигає нагрітись, вночі взагалі замерзаємо", - підтверджує житель Чорноморського району, Сергій.
Новий рік не став винятком – свято, яке асоціюється з підсвіченими вітринами, чергами в магазинах і сяючими гірляндами на ялинках, цього року запам'ятався жителям півострова зовсім не цим.
У передноворічний і післяноворічний періоди кримчани переважно були озлоблені, розповідає блогер під ніком Кримський Укр.
Справжнє ім'я не називає, спілкується тільки в Твіттері. За його словами, передноворічної метушні цього року не було. Ті, хто пережив Новий рік без світла, надзвичайно розчаровані.
"Кому довелося зустрічати Новий рік без світла, рятувалися, хто як міг. У кого не було генератора – запалювали свічки. Розчарування глушили алкоголем.
"Влада" розповідала, що у неї все під контролем, тому відключення світла застало всіх зненацька. Найнеприємніше – це приготування їжі в темряві і непрацюючий телевізор у новорічну ніч", - каже Кримський Укр.
"Передноворічного ажіотажу не було, люди сірі, похмурі, на всьому заощаджують. У нас в Саках на Новий рік відключили світло о 00:20 за московським часом. Але більше було салютів на вулицях. Запам'яталося і те, що не було традиційних раніше концертів від влади і салютів від неї ж", - розповідає, своєю чергою, Чубинський.
За його словами, єдиний український канал, який можна було подивитися в місті під новий рік – Інтер, який транслював Блакитний вогник і виступи проросійських артистів.
Офіційно в Криму до 11 січня були вихідні, тому держустанови, дитсадки, поліклініки, друкарні, різні фірми не працювали, каже Кримський Укр. Але насправді виходило у всіх по-різному.
За таких умов у Криму важко, наприклад, власникам магазинчиків, додає Чубинський – вони змушені були закриватися з настанням темряви, товар псувався від відсутності електрики.
І сьогодні рятують тільки генератори. Допізна – до 22-23 годин працює лише кілька великих супермаркетів. У дитячих садках, за словами чоловіка, в кінці минулого року робили вимушені міні-канікули.
У Красногвардійському ж у садочках існують проблеми з приготуванням їжі, адже в деяких на кухнях – електричні плити. В Керчі ж у листопаді діти теж мали вимушені канікули на цілий тиждень, а потім ще тиждень – скорочені уроки по 30 хвилин. Лікарні обладнані аварійними джерелами енергії, тому медичне обладнання функціонує.
Кримчани зізнаються: тоді, в листопаді, коли стався перший блекаут, було найважче. Багато людей були в шоці.
"У листопаді в Керчі не було світла з 22-го по 28-ме жодної хвилини! Ось це, звичайно, було жорстко. Ніде! За винятком лікарень. Не було ні інтернету, ні мобільного зв'язку. Інтернетом можна було скористатися в деяких кафе, де працювали генератори, - розповідає Олена. - Були закриті всі супермаркети, сміттєві баки тріщали від зіпсованих продуктів, вуличні коти навіть не дивилися в бік їжі. Мені навіть не віриться, що ми це пережили. Природа була прихильна, 18-20 градусів тепла, ніхто не змерз".
"Мені запам'яталося, як на п'ятий день енергоблокади я був у пошуках генератора, бо набридла темрява. У продажу були у спекулянтів – у рази дорожче, ще й черги за бензином. Але потім понавозили", - згадує, своєю чергою, Чубинський".
Свій чи чужий?
У повітрі витає невизначеність і пригніченість, розчарування, коментує Кримський Укр. Чим довше немає світла та опалення, чим рідше працює телевізор, тим більше у людей запитань до окупаційної влади, пояснює він. Влада ж годує їх казками про світле майбутнє і жахами про Україну.
"Значну частину місцевих жителів напружує нездатність "влади" вирішувати нагальні проблеми. Багато втомилися від обіцянок і помічають, що покращення немає, а є тільки погіршення. Поміж собою народ дуже часто став скаржитися на життя, але якщо з'ясується, що перед ними "чужинець", то риторика кардинально змінюється", - розповідає Кримський Укр.
"За моїми відчуттями, народ застиг, онімів. "За політику" воліють мовчати. І це – цілий ритуал. Коли спочатку дивишся людині в очі, потім пробні нейтральні фрази для визначення "свій-чужий". І тільки після цього "обнюхування" шлюзи прориваються. Людині, далекій від усього цього, навіть уявити, мабуть, складно, скільки тут людей бажають повернення України. Тільки говорити тут про це не можна", - коментує Олена з Керчі.
"В Україну хочуть чимало людей, але вони не виділяються через відсутності свобод, а проросійські дуже агресивні. Мені кілька разів погрожували розправою на побутовому рівні. Є і росіяни, які жаліють Україну. Ще з літа тішить менша кількість триколорів. Так настрої вже більш помірковані, ніж у 2014", - ділиться спостереженнями Чубинський.
Проте, і від проросійської частини населення, і від нейтрально налаштованих людей можна почути відкрито антиукраїнські висловлювання.
"У моєї приятельки у дворі висить російський прапор. Але там все "по-чесному" - вона дійсно стосунку до України не має. Так от, цей російський прапор у дворі зовсім не заважає їй зичним голосом і триповерховим матом крити і Росію і всіх, хто її тут зараз представляє",- зізнається Олена з Керчі.
Опитування від російського президента
Напередодні Нового року, 31 грудня, президент РФ Володимир Путін все-таки вирішив втрутитися в ситуацію. Він розпорядився провести на півострові термінове опитування, щоб дізнатися, чи готові кримчани до того, що, якщо з Україною укладуть комерційний договір про електропостачання, в ньому Крим і Севастополь будуть вказані як частина України. Пізніше "глава республіки" Сергій Аксьонов озвучив результати опитування – нібито 92,6% кримчан висловилися проти укладення такого договору з Україною. Повідомляється, що опитування проводилося по телефону.
Путінське опитування дуже насторожило ватників. Деякі думають, що їх почали "зливати", коментує Кримський Укр. Він розповів, що з людей, яким телефонували на стаціонарний телефон щодо соцопитування, знає особисто лише одного. Але коли дізналися його вік, опитувати відмовилися. Послалися, що ця вікова категорія вже заповнена.
"Тільки повний ідіот наважиться "під запис" озвучити іншу від "влади" позицію, зокрема, і при анонімному опитуванні. Адже всі стаціонарні та мобільні телефони персоніфіковані. Якби подзвонили мені, я, найпевніше, поклав би слухавку або відмовився брати участь. Всі інакодумці відразу потрапляють у розробку ФСБ і "самооборони" Криму", - додає блогер.
З 1 по 3 січня він провів власне опитування кримчан. Особисті бесіди, телефонні розмови та опитування в Твіттері показали, що більшість опитаних ним кримчан – за договір з Україною, якщо Крим у ньому буде українським.
"Ми опитали особисто 293 людини. За договір у будь-якому вигляді – 74%. Проти договору – 26%. Ті, хто ратував за договір, висловлювали проукраїнську позицію. А от у тих, хто висловився проти такого контракту, спостерігалася антиукраїнська риторика. Противники договору з Україною підкреслюють свою готовність до незначних перебоїв електропостачання. На уточнююче питання, чи готові вони до значних перебоїв, майже половина з них "зависає" і починає бубоніти, мовляв, будемо сподіватися, що такого не відбудеться, або "Путін щось придумає", - розповідає Кримський Укр.
Крім цього, шляхом голосування в Твіттері свої відповіді дали 1646 користувачів. Але включати їх до загального опитування – некоректно, каже блогер, оскільки тут немає гарантій, що голосували виключно кримчани. Але, якщо все-таки врахувати результати цього опитування, отримаємо 1939 опитаних осіб. Разом: За договір – 82%, проти – 18%.
"Блекаут у Криму позитивно сприйняли, здебільшого, тільки проукраїнські кримчани. За моїми спостереженнями, їх близько 30%. Проросійські і нейтрально налаштовані, а їх близько 70%, дуже засмутилися. Під час першого блекауту серед багатьох кримчан (особливо, серед нейтральних, а їх близько 40%) спостерігалися панічні настрої. У зв'язку з цим люди навіть проклинали Росію і "референдум", але робили це крадькома", - пояснює Кримський Укр.