Олена мало не покінчила життя самогубством. Дівчині 18 років. Вона зламалася два роки тому через провал вступних іспитів. Думки про власну нікчемність привели її до смертельних спільнот в Інтернеті, і гра почалася…
«Тобі байдуже, як ти помреш, тобі головне, померти. Коли я думала про суїцид, це як ніби ти вже сама собою не володієш, твої думки і почуття – вони тебе настільки переповнюють, що ти забуваєш про все, ти думаєш тільки про смерть, хочеш, щоб це все закінчилося. Це ніби тебе катують без анестезії, ріжуть», - пояснює Олена.
Психолог, спеціаліст з психологічної кібербезпеки, кандидат наук Наталія Бугайова пояснює, що діти потрапляють в групи, де до них проявляють увагу, і вони бачать, що ними цікавляться.
«Вони поводяться так, що дають дітям те, що вони не отримують в своїх сім'ях», - каже Наталія Бугайова.
Десятирічна Кіра жахнулася від того, що прочитала у стрічці новин у соцмережі, натрапивши на «групи смерті».
«Мій будинок спорожнів, в ньому тихо давно, я викинутий кит на суші, забери мене синій кит, я той, хто буде вічно тонути. Мене вкраде чумацький шлях, я буду жити в світі мрій, там всього 150 зірок, мені не буде ніколи 18, я прокинуся о 04.20», - зачитує Кіра з інтернету.
Дівчинка піддалася допитливості та отримала завдання від адміністратора групи смерті: вирізати лезом на своєму тілі кита, і показати фото-доказ.
«Завдання супроводжуються самоушкодженнями, з заподіянням дитині болю, таким чином її готують до того моменту, коли треба буде поставити останню крапку, тобто знімають ці межі страху заподіяння собі ушкодження», - пояснює психолог.
Заради експерименту Кіра спробувала обдурити кураторів гри у смерть, аби дізнатися зміст наступних завдань.
«Вони дізнаються проблеми, беруть твої контакти та адресу. Починають з тобою спілкуватися на суїцидальні теми. Надсидають психологічні відео, музику, від яких у тебе їде дах», - розповідає дівчинка.
Кіра, яка натрапила на «групи смерті», визнає: стало так моторошно, що взагалі не могла навіть подумати, що таке може бути.«Тебе просто вмовляють на смерть. Кажуть – чи хочеш ти жити, запитують, чи є якісь в тебе проблеми, і кажуть, що вихід з цієї ситуації є тільки один. Це – покінчити з собою», - каже вона.
Її матір Марина, яка переглянула записи у групі, розповідає: «До того доводять, щоб зробити собі щось, аж до смерті. Що ти погано живеш, та хто ти такий в цьому світі».
Для виконання завдань – 50 днів. Куратори гри роблять усе, аби дитина не змогла одуматися. Їй визначають дату смерті і змушують змиритися. Передсамогубний етап – аудіо запис. Підліток під щемливу мелодію на низьких частотах слухає депресивні мотиви. Це – стимул до останнього кроку. Вороття не має, бо позаду – проблеми.
Надзвичайна маніпуляція стартує і коли підліток не виконує інструкції смерті. Мовляв, якщо відмовитися від гри – починаються шантажі і залякування.
Один із учасників гри розповідає: «Я відповів, що боюся, і мені прийшло посилання. За 10 хвилин він мені написав: якщо не покінчити з собою, я вб'ю твоїх рідних. І написав мою адресу і номер квартири».
Дитячий психолог: Діти не кінчають з собою для того, щоб померти
Дитячий психолог Анна Ленчовська пояснює, що насправді діти не хочуть помирати – вони хочуть, щоб за ними плакали:«Вони не кінчають з собою для того, щоб померти, вони таким способом кричать світу про те, що мені треба ваша увага, от якщо я помру, в мене будуть похорони під мою улюблену музику «Нірвани», і я буду в своїх «Мартенсах» лежати в цьому гробу, ви всі будете плакати за мною».
Спеціаліст з психологічної кібербезпеки Наталія Бугайова розповідає, що 85% дітей в тій чи іншій формі думають про самогубство. «Але вони вважають, що це якийсь заклик, і впевнені до останнього моменту, що їх врятують», - підкреслює психолог.
Звідки пішла секта самогубців
Групи із суїцидальним змістом з'явилися в Інтернеті два роки тому. Привід – трагедія, яка сталася у листопаді 2015 року на далекому сході Росії. В Уссурійську школярка Рина Паленкова наклала на себе руки, полігши на коліях. Перед самогубством видала в Інтернеті світлину на тлі потяга. За кілька хвилин після посту дівчини не стало.
Ця історія стрімголов розійшлася мережею. Загибла Рина стала образом моторошного інтернет-культу. За розкрутку шок-контенту взялися, хто тільки міг. Секта самогубців поширювалася невпинно. Зловісні відео та психологічні записи із депресивною тематикою розмножилися. Так і з'явився «Тихий дім» і «Кити». Начебто самотні і сумні тварини, які самовикидаються на берег.
У листопаді 2016-го виявилось: активно розкручував злоякісні китові спільноти Філіп Лис. Йому 21, живе у Московській області. Свою мотивацію спершу адміністратор «груп смерті» соцмережі «ВКонтакте» не приховував. Він казав, що світ потрібно очищувати від зайвої біомаси.
Та коли Філіпа заарештували за доведення до смерті п'ятнадцятьох підлітків, він заявив, що скопіював контент оригінальної спільноти задля гри.
«Ніякої секти не було, взагалі. Ми нікого не закликали до суїциду, наше співтовариство було з метою гри», - заявив Філіп Лис.Божевільні творці смертельних спільнот чи ні – питання суперечне. Філіпа Лиса визнали адекватним. І якщо створені ним клони з суїцидальним змістом спочатку були безглуздою амбітною ідеєю, то нині нею керують представники злочинного світу.
Заступник керівника управління Департаменту кіберполіції Олександр Паламарчук пояснює, що адміністратором може бути особа з будь-якої країни: «Те, що знаходиться зловмисник на території Російської Федерації, дійсно – це дає нам певні перепони в документуванні, але зі свого боку ми робимо всю залежну від нас роботу».
«Є таке поняття як даркнет. Це темний інтернет або глибокий інтернет. Це інтернет, в який неможливо потрапити за допомогою звичайних браузерів. Там, у даркнеті, укладаються угоди. Ось ці відео, кадри і відеоролики, коли підлітки скоюють самогубство, потім продаються», - розповідає спеціаліст з психологічної кібербезпеки Наталія Бугайова.
Жертви «Синього кита» в Україні
В Росії убитих небезпечною грою дітей нараховується майже півтори сотні. Хвиля дитячого самовбивства дісталася й України. У Кіберполіції б'ють тривогу: у смертельну групу вступили майже 300 людей. Є й летальні випадки.
У Львові у травні 2016-го хлопець поклав голову на рейки і чекав приїзду потяга. Своє самогубство 15-річний Анатолій зняв на відео: «Я тут закінчую. Всьо. Па-па всім, це вже серйозно. Всьо. Я всіх дуже сильно люблю. Вибачайте, що так роблю, але... по-інакшому не можу».
У Одесі у лютому 2017-го молода дівчина вистрибнула з сьомого поверху. Вона страждала від депресії і тяжкої форми сколіозу. Батькові довелося власноруч прибирати кров рідної доньки.
На Житомирщині у лютому 2017-го 11-річний хлопчик повісився у власному подвір'ї. Усі губляться в здогадках: нещасний випадок чи доведення до суїциду? Розгадку задушена дитина забрала із собою.
На Херсонщині у лютому 2017-го самогубство двох 17-річних дівчат вдалося попередити. Вони зникли з дому через погрози кураторів смертельної гри. Бабусі і молодшій сестрі вона розповіла, що вступила в гру «04.20». А крім того, залшила записку для бабусі: «Бабуся не переживай, мені залишилося жити 50 днів. Через 50 днів мене не буде». Сестрі ж дівчина сказала: «Я вже не можу вийти, Софійко. Якщо я не буду виконувати, вб'ють всіх моїх близьких, вони знають адресу».
У Києві у лютому 2017-го правоохоронці попередили спробу двох дівчаток-підлітків стрибнути з багатоповерхівок. Обидві пішли з дому, бо отримали останнє завдання у «групі смерті». Одну дівчину знайшли швидко. На пошуки іншої було задіяно більше 200 працівників поліції: знайшли через кілька годин на 16 поверсі будинку, із ознаками переохолодження. На руках і ногах – вирізані малюнки, символи, слова.
На Прикарпатті у лютому 2017-го поліція Івано-Франківська нарахувала близько десятка дітей, які приєдналися до гри «Синій кит». Бити на сполох почали після того, як 13-річна дівчинка опинилася в лікарні з дивними порізами на руці.
Блогера Максима Липатова вбили сатанинські секти із Росії
Страх і містифікація створюють надзвичайну таємничість. Маніпулюють не тільки дітьми. На гачок утрапити можуть і дорослі. Адже гра – із бісівськими проявами.
У грудні 2016-го на Прикарпатті звів рахунки з життям 28-річний блогер і мандрівник-оператор з Одеси Максим Липатов. Повішеним на дереві, його знайшли у лісі. Перед тим, як піти з життя, він написав пост і поставив його на таймер. Текст опублікувався за дві доби після самогубства: «Це відстрочений пост. Якщо він опублікувався, значить мене більше немає. Моє тіло знайдете в Будинку на дереві. Прохання поховати тут, в Карпатах, на сільському цвинтарі, хочу в горах залишитися».
Здається, рядовий суїцид на тлі глибокої депресії. Якби не безліч дивних листувань напередодні смерті. Усі пов'язані з сатанинськими сектами із Росії: «Моя поїздка до Пермі. Темна частина Насті мене атакувала», «Зустріч з демоном. Його звати Андрій», «Його відьми – це сила, він просто їм задає потрібний спектр».
Правоохоронці, коментуючи загибель блогера, заявили про банальний суїцид. Не вбачаючи загрозу українським підліткам, що нині лише розгорається.
Як жити, коли життя здається нестерпним
Олена у момент, коли хотілося померти, не думала про власне спасіння. Лише згадала про батьків: як би вони пережили її смерть?
«Що би робила мама – я не знаю. Коли дитина сама себе вбиває, значить, у неї було щось погано в цьому житті, а батьки про це не знали, і батьки почали би себе дуже сильно звинувачувати, бо не догледіли», - каже вона.
Олена підкреслює: «Це не факт, що ти моментально помреш. Ти можеш просто залишитися калікою, ти будеш мучаться ще більше, при тому стані, що ти будеш просто інвалідом. Ти нічого не зможеш сказати, ти будеш просто молитися, щоб тебе хтось убив».
Нині дівчина оговталася від депресії, вона посміхається і періодично відвідує психолога. А у момент, коли життя знову здається нестерпним, нагадує собі, що є люди, яким гірше, ніж тобі.