Історії з побічними діями при інтернет-знайомствах не є поодинокими. Тому крім приємного спілкування інтернет-користувачам варто думати, як убезпечити себе від аферистів або ж навіть маніяків у випадку знайомства у реалі і подальших стосунків. Особливо це стосується дівчат. Адже можна не лише розбити серце віртуальним романом, а й стати жертвою здирництва чи сексуального насильства.
Молода мама двох дітей ледь не поплатилася життям за власну легковажність. 21-річна жінка з Черкащини поїхала розважатися із подружжям, яке знайшла на сайті знайомств. Лише доби листування для потерпілої виявилося достатнім, щоб довіритися чужим людям і поїхати з ними серед ночі за сорок кілометрів від дому. Те, що сталося із жінкою потім – шокує. Її били камінням по голові, різали ножем і навіть топили. Та попри все вона вижила і самотужки подолала 40 кілометрів, перш ніж потрапити у лікарню.
Дівчину катували та порізали
21-річна Інна Хован – матір двох синів. Старшому – 4, меншому 2 роки. Дівчина розлучена, а тому часто шукала спілкування на сайтах знайомств. Останнє Інна запам’ятає на все життя. Їй написав чоловік, який представився Іваном. Вони листувалися увесь день, і Іван запропонував зустрітися. Запевнив, що боятися нічого: мовляв, буде не сам, а з дружиною. Того ж дня, о пів на десяту вечора, у село за Інною приїхало таксі. Дівчина пригадує – темно-синє «Ауді».
«Ну, приїхали вони. Тіпа в гості пригласили. Шо «поїхали в гості, посидимо, оддихнем, якогось пива поп’єм». Я кажу: я пиво не п’ю, у мене діти маленькі. І це вони так приїхали, забрали мене на Умань», - розповідає Інна.
Дорогою новий знайомий купляє пиво і закуску. Приїжджають ніби у звичайну квартиру двоповерхового будинку на вулиці Саксаганського. За розмовами, пригадує Інна, нові знайомі переважно цікавляться заробітками її батьків. А дівчина ще й розповідає про брата, який на заробітках за кордоном. Тоді і починається – уманські Боні і Клайд вимагають гроші. А у Інни при собі – лише картка із так званими «дитячими грошима».
«Начав мені зв’язувати руки скотчем до кроваті тако, до бильця. Забрав карточку і потом начав випитувати у мене код до карточки. Він почав ляпаси давати. Каже: кажи код. Не скажу. Но прийшлося мені сказати», - згадує потерпіла.
На цьому злодії не зупиняються. У дівчини відбирають телефон і ведуть до найближчого ставка. Тут вже – найжахливіше. Її б’ють цеглиною по голові, відрізають волосся, а потім – чоловік береться різати Інні шию.
«Бив мене камінцем по голові до тих пор, пока в мене не пішла кров з голови. А потом начав уже різати ножиком шию – отуто порізав, тако порізав. Ножових порізів у мене штук 6 чи 7 на шиї», - розповідає Інна.
Це був час, коли їй завжди телефонують рідні, аби пересвідчитися, чи все у порядку. На дзвінок старшої сестри відповідає незнайомець, який вимагає гроші в обмін на живу дівчину.
«Він мені каже: мама є? папа є? Ти! Збирайте 10 тисяч доларів перше. А тоді: а, доларів немає? Гривнями!», - розповідає старша сестра постраждалої Катерина Хован.
Зрозумівши, що грошей від рідних не отримають, кіднепери вимикають телефон жертви, і вирішують її втопити. Єдине, що залишається Інні, аби душогуби її покинули, вдати із себе мертву.
«Головою мене у воду. І тако брала за шию і душила. Це різана шия вже була. І потом я прикинулася, що я нежива і вони пішли. І та я вибралася з води», - розповіла потерпіла.
До рідного села – близько 40 кілометрів. Ледь жива дівчина серед ночі подолала шлях до траси, а там – буквально кинулась назустріч вантажівці. Водій бачив стан дівчини, вона йому розповіла про подію, втім, не викликав ні швидку, ні поліцію.
«Я його не просила про це. Я думала чим пошвидше попасти додому, щоб вдома… Ну, короче до мами чим пошвидше», - розповідає Інна.
Коли зранку закривавлена дівчина переступила поріг, у рідних відняло мову. Вони вже і не сподівалися побачити Інну живою.
Далі – поліція і лікарня. Медики лише дивуються витривалості пацієнтки. Її прооперували, і тепер життю ніщо не загрожує.
«Хвора була у важкому стані. Після крововтрати з множинними забійними ранами голови, з множинними різаними ранами шиї», - розповідає лікар ортопед-травматолог Владислав Казанчук.
Односельчани про Інну поганої думки
У селі розповідають: Інна ніколи не була високоморальною, а батьки часто шукали її в інших селах.
«Мєжду нами говоря, оцю, шо забрали – вона гуляща дівчина», - каже сусід постраждалої Віктор.
Сестра ж захищає Інну. Мовляв, вона просто була занадто довірливою: «Вона лазить по телефоні, по інтернеті там. Найде хлопця, познайомиться… В неї двоє вже є. Хвате вже (показує на дитину, - Ред.)».
Поліція вийшла на слід душогубів
Поліція вже знає місце, де Інну катували. Є у них і детальний опис кривдників. Дівчина каже: незважаючи на травми і шок, впізнає злочинців будь-де.
«Єслі шо – я їх узнаю. Вона така світленька, біленька, низенька ростом. А він такий високий, почті лисий, повний», - каже постраждала.
У правоохоронців уже є напрацювання. Однак про особи підозрюваних поки мовчать.
«Було встановлено установчі дані осіб, які причетні до скоєного. Наразі правоохоронці вживають заходи щодо встановлення її місцезнаходження та проведення з ними процесуальних дій», - повідомила речниця Уманського відділу поліції Леся Усенко.
Дворічний Богданчик та його старший братик – надто маленькі, щоб усвідомити: могли би залишитися сиротами. Молодший дуже сумує, а тому ні на крок не відходить від тітки.
«Я б їх убила своїми руками, якщо би найшла. Цих скотиняк. Шо, поіздівалися із Інни? Не можу, не можу…», - каже сестра постраждалої.
Після останнього випадкового знайомства Інна навряд чи наважиться сісти у чужу машину. А її випадок вкотре доводить: власна легковажність – це перший крок до статусу жертви злочину.