До слова, вони були в нормальному стані, приблизно такі:
Але захотілося нові. Після обговорень батьки розділилися на дві нерівні групи: ті, хто міг скинутися, і 7 чоловік відмовилися (банально немає зайвих грошей). Їх поставили перед фактом, що їхні діти будуть сидіти за старими партами. Коли мій друг запропонував скинутися трохи більше і купити парти на всіх, то батьки покрутили пальцем біля скроні (типу «чому ми повинні за когось платити, немає грошей - нехай сидять за старими партами»).
У підсумку він взагалі відмовився скидатися. На його доводи, що це призведе до розколу класу на «бідних» і «багатих», його послали мало не відкритим текстом.
Настав день Х.
У клас завезли нові парти. Приблизно такі:
Чотири старі парти посунули в один кут, там утворилося типу гетто з учнів «жебраків». Мамашки сяяли. Коли мій друг запитав їх, чи не нагадує їм це сюжет з Нашої Раші про платного і безкоштовного пацієнта, отримав відповідь: «Ненуачо !? Можемо собі дозволити!»
Це тривало рівно 1 день. На наступний день коли всі прийшли в школу, виявили на місці старих парт нові.
Приблизно такі:
Плюс дитячі стільці. Приблизно такі:
Так ось. Зараз ці "яжмами" бігають і кричать, що це є дискримінація, що їхніх дітей принижують і що все повинно бути однаково. Друг дивиться на них і рже.
На запитання одного з татусів «Нахрена ти це зробив?», Він відповів: «Вважай, що це був соціальний експеримент. І взагалі, ви ж самі хотіли, щоб у однієї частини дітей парти були краще, ніж у інших, ось і вийшло по-вашому!»