Воєнізований Крим — російський форпост
Якщо вірити українським дослідженням, станом на 2018 рік кількість російських військових в Криму становила понад 30 тисяч, кількість літаків наступальної авіації — понад 120 одиниць, військових кораблів — понад 70. Так само зросла і кількість військових об’єктів, щоправда, більшість з них Росія не будує з нуля, а просто відновлює. Процес нарощування військової присутності в РФ триває, зокрема, станом на сьогодні, експерти вже озвучують цифри у понад 60 тисяч російських військових у Криму. А розміщення на півострові серйозних наступальних озброєнь — ракетних комплексів та бойової авіації становить загрозу не лише для України, але і для всіх країн Чорноморського регіону.
“На разі Росія розширює військову силу як Південного федерального округу в цілому, так і угрупування в Криму для протистояння країнам НАТО. Це — основна модель її стратегії в Чорноморському регіоні. Крим в цій стратегії виступає таким собі форпостом, куди направляються новітні озброєння — в першу чергу ракетні, в тому числі й такі, які спроможні запускати ядерні заряди. Це свідчить про те, що війська в Криму розміщуються не просто для того, щоб протистояти Україні в разі, якщо ми розпочнемо військову операцію в Криму, але і для протидії втручанню НАТО чи його домінуванню в регіоні. Союзники НАТО в Південно-Східній Європі якраз потрапляють в зону дії тактичного озброєння, активно розміщуваного РФ у Криму ” - повідомив генерал-армії України Микола Маломуж, колишній очільник Служби зовнішньої розвідки.
Може виникнути питання, чому ціллю військових інвестицій росіян став саме географічно ізольований Крим, який має серйозні логістичні проблеми з материковою Росією. Проблема в тому, що у південних території Росії, котрі мають вихід до Чорного моря та могли б виконувати ті ж військові функції, просто відсутня необхідна інфраструктура.
“Технічно і логістично бази РФ на материковому узбережжі не пристосовані для активної військової діяльності. Саме через те Росія всі роки до війни виступала за збереження своєї військово-морської присутності в Криму. Адже тамтешня інфраструктура, яка збудована ще за СРСР, дозволяє без особливих затрат перетворити Крим на дуже серйозний логістичний вузол. Таку собі базу для операцій Росії не лише в Чорноморському регіоні, а і в Середземномор’ї і навіть в Африці” - пояснив експерт "Майдану закордонних справ" Олег Бєлоколос.
Плацдарм для подальшої агресії проти України
Чи не найочевиднішою метою військового посилення Росії в Криму є створення ще одного вірогідного вектору прямої атаки на Україну. Але географія аж ніяк не сприяє використанню півострова як плацдарму для вторгнення в Україну. Перекопський перешийок самою природою визначений як чудова позиція для захисту від вторгнення, причому в обидві сторони. Але відносно сприятливою для оборони позиція України є лише перед вторгненням сухопутних сил. А от для використання проти України морських та військово-повітряних сил — а саме їх Росія посилює найактивніше на півострові — Крим в якості бази є просто неоціненним. До того ж, експерти переконують, що крім прямого сухопутного вторгнення та ударів з повітря та моря, існує ще декілька сценаріїв використання розміщених в Криму сил для агресії проти України.
“Загроза агресії Росії проти України з боку Криму є постійною. Саме для такого сценарію поряд зі стратегічними озброєннями — для протистояння НАТО, Росія в Криму розгортає і тактичні озброєння — для протидії Збройним Силам України. Вони знадобляться, якщо ми розпочнемо військову операцію по звільненню Криму, або коли в Україні виникнуть умови дестабілізації та хаосу, сприятливі для дій військового контингенту РФ. В першу чергу для дій сил спеціальних операцій, але за підтримки важкого озброєння. І оперативно, і юридично такий формат вторгнення в Україну передбачений керівництвом Росії”, - зазначив Микола Маломуж.
Після окупації півострову Росією Крим де-факто став плацдармом для подальшої агресії проти України на морі. Саме контроль над півостровом дозволив Росії фактично анексувати акваторію Азовського моря наприкінці 2018 року, відрізати порти Бердянська та Маріуполя та нанести серйозний удар по морським комунікаціям України. І є всі підстави вважати, що одним лише Азовським морем Росія не обмежиться.
“Мілітаризація Криму є різко негативним чинником і з точки зору зовнішніх економічних інтересів України. Порти Одеси та Іллічівська — це ті напрями, через які здійснюється левова частка українського експорту. Існує можливість перекриття підходів до цих портів морськими силами Росії з кримських баз, особливо враховуючи, що Росія схильна до непередбачуваних дій. Це повинно братися до уваги Україною під час здійснення заходів у сфері оборони” повідомив Олег Бєлоколос.
Чи є ядерна зброя РФ у Криму?
Як бачимо, нарощення військової присутності Росії в Криму саме по собі має серйозні негативні наслідки для України та регіону. Але найбільше тривоги викликає перспектива розміщення російської ядерної зброї на окупованій українській території. Більше того, Мустафа Джемільов та екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін висловлювали припущення, що Росія вже розмістила свою ядерну зброю на півострові.
Свідченням цьому є те, що РФ відновила радянський ядерний об'єкт під Феодосією.Такі дії Кремля не просто порушують крихкий ядерний баланс і створюють катастрофічну колізію навколо без’ядерного статусу України. Вони стають найсерйознішим викликом міжнародній безпеці. "Наразі є інформація, що в Криму розміщені ракетні комплекси, здатні нести ядерні заряди, і Росія декларує, що може в будь-який момент перенести такі заряди в Крим. Це - однозначне порушення без’ядерного статусу України, а також діючих глобальних угод про обмеження стратегічних озброєнь. Більш того, наші західні партнери — США і країни НАТО зараз сприймають окупацію Криму як серйозне порушення міжнародних норм, але сьогодні це питання не є критичним для їх безпеки. Порушення без’ядерного статусу Криму — це вже буде прямий виклик НАТО і порушення базових основ сучасного міжнародного порядку. Ядерне озброєння є не регіональною загрозою, а глобальною. А тому порушення без’ядерного статусу Криму буде мати дуже серйозні і жорсткі наслідки для Росії” - відзначив Микола Маломуж.
Тим не менш, у гіпотетичного розміщення російської ядерної зброї в Криму є серйозні стримуючи фактори.
"Система розміщення ядерної зброї Росії, принаймні поки що, функціонує в рамках двосторонніх російсько-американських домовленостей. І на цьому етапі Росія не йде на їх явне порушення. Очевидно, Кремль бажає зберегти цей двосторонній формат. А він передбачає певні інспекційні заходи та певні обмеження. Тому до оцінок вірогідності розміщення російської ядерної зброї в Криму треба підходити обережно. В майбутньому такий сценарій не виключений, але сьогодні давати категоричні оцінки цьому процесу не варто. Поки що Росія не готова ламати міжнародний режим контролю за поширенням ядерної зброї”, - вважає Бєлоколос.
Як Україні протидіяти воєнізації Криму
Враховуючи регіональні і навіть глобальні ризики від мілітаризації окупованого Криму, виникає питання, чи можна якщо й не зупинити цей процес, то хоча б мінімізувати його негативні наслідки. Відповідь на це питання, як переконані експерти, на жаль, лежить поза можливостями України як самостійного гравця. А отже нам потрібна серйозна міжнародна співпраця задля впливу на ситуацію.
"Військово-політичні засоби впливу на процеси мілітаризації Криму лежать буквально на поверхні. В першу чергу нам необхідно сприяти спільним військовим активностям з НАТО. Щоб наші порти відвідували кораблі ВМС західних держав. Фактично, Україна має зробити все, щоб посилити присутність НАТО в Чорному морі, а також активізувати регіональне співробітництво — з тією ж Румунією та Болгарією. Намагатись мати союзників в регіоні. Окремі акти такої політики вже відбувалися — ті ж візити американських кораблів до Одеси влітку, але вона має стати на системні рейки” - зазначив Олег Бєлоколос
Співпраця України із західними державами та НАТО зокрема для створення противаги мілітаризації Криму, хоча і зараз перебуває на початкових стадіях, але чим далі, тим більше причин буде до її активізації.
"Російська військова експансія в Криму, а особливо проблема розміщення ядерної зброї — велика загроза для Заходу. Тут питання стоїть не просто підтримати Україну щодо порушення міжнародних норм, а вже безпосередньо безпеки США, Британії, Німеччини та інших держав НАТО. А це породжує трохи інший формат та темп вирішення проблеми. А тому в даній ситуації Україна має демонструвати Заходу реальні факти, реальні загрози не тільки для нашої держави, але для світу. Цей фактор може консолідувати сильні держави навколо проблеми, і зробить ризики для Росії набагато більшими. Адже якщо західні держави відчують реальну загрозу, то їх тиск і протидія Росії стануть набагато сильнішими", - вважає Микола Маломуж.