Щоправда, там далі працюють поліцейські зі старого складу. Включно з тими, хто був на зміні в ніч проти 24 травня, коли в стінах відділку зґвалтували і катували жінку, яку викликали як свідка. Підозрювані поліцейські своєї провини не визнають і кажуть, що це наклеп.
Цей злочин став відомим на всю країну і привернув пильну увагу до Кагарлика. ВВС News Україна розповідають, що місцеві мешканці та активісти думають про роботу місцевої поліції.
Байдужість до простих людей і бездіяльність поліцейських - ось, про що там говорять найбільше. Звинувачення в катуваннях видаються лише гострою верхівкою айсберга безкарності й невирішених, попри реформу, проблем. А ще, крім байдужості, люди скаржаться, що місцева поліція інстинктивно стає на бік сильнішого. А ним частіше є саме злочинець, а не жертва.
Загублені справи й обійдені переатестації
"Ось той дах з надщербленою ринвою - це і є наша поліція", - показують у нагромадженні дахів напрямок руху до будівлі Кагарлицької поліції. "Такі там господарі", - зауважує Сергій Павлик, голова комісії з регламенту та правоохоронної діяльності міської ради.
Разом з іншим місцевим депутатом Максимом Воловенком вони збирають факти порушень чи бездіяльності місцевих правоохоронців.
Нещодавно прорвало водопровід поруч із поліцією. Комунальники довго шукали місце його розриву. Обійшли всі будинки, крім поліції. А з'ясувалося, що це трапилося саме в правоохоронців.
Підвал будівлі залило водою, а туалети не працювали. Для поліцейських було відкриттям, що це ж у них протікало. Свою роботу в Кагарлику новий в.о. начальника поліції Дмитро Литвин починає, зокрема, з ремонтів. Під час нашого візиту екскаватор ретельно розчищав подвір'я поліції, мов Авгієві стайні.
Місцеві депутати запевняють, що в Кагарлицькій поліції не лише занедбали власну будівлю; приймали на роботу людей, які не мали б там служити, а ще й губили кримінальні справи. Там зникли 20 проваджень. Це питання навіть виносили на розгляд місцевої ради.
Дмитро Литвин - вже сьомий начальник за п'ять років. Досі працював у Києві в обласному управлінні Нацполіції. Каже, що на всі питання, що стосуються нещодавніх подій у відділку, відповість службове розслідування та слідство ДБР.
Події ночі проти 24 травня він називає "катуваннями, що вже не були поліцейською роботою" та "нелюдською поведінкою".
А поки нема результатів розслідування, тут не можуть сказати ні скільки поліцейських було у будівлі ввечері та вночі, ні коли привезли постраждалу дівчину, ні те, чи хоча б хтось з них повідомив ексначальнику Сергію Пархоменку про дивний "нічний допит".
Щоразу, коли в тяжких злочинах підозрюють місцевих поліцейських, реалізується той самий сценарій. Міністр, його заступники, голова Нацполіції, поліцейські чини з обласного управління в один голос засуджують фігурантів та їхніх керівників.
Потім призначають нового начальника на місцевому рівні.
Той каже, що є людиною новою та нічого про те, що тут діялося до нього знати не може. Всі при цьому посилаються на службове розслідування, що триває до одного місяця. Коли воно, нарешті, завершується і є результати, то колишнє гостре відчуття несправедливості встигає дещо притупитися. На цій хвилі легше покласти щонайлегшу відповідальність на щонайменшу кількість людей.
Решта отримують нові посади в інших відділеннях поліції. Іноді - дисциплінарне стягнення.
Чи проходили поліцейські переатестацію і як саме? Чи брала участь у їхніх атестаційних перевірках громадськість? А що там було з психологічними тестами на профпридатність? Ці питання стараються м'яко оминати, якщо медіа та громадські активісти самі не поцікавляться.
Так було рік тому в Переяславі, коли вбили 5-річного хлопчика Кирила Тлявова. Двоє з чотирьох фігурантів справи - поліцейські: інспектор поліції Іван Приходько та старший сержант Володимир Пилиповець. Вони на відпочинку вправлялися зі стрільби з вогнепалу посеред міста. Обоє поновилися в правоохоронних лавах через суд. Переатестацію вони не пройшли.
Тодішній начальник переяслав-хмельницької поліції Андрій Медуниця нині очолює яготинський відділок. 12 поліцейських, за офіційною версією, притягнули до відповідальності. Шестеро звільнили з керівних посад.Після службового розслідування екскерівник Нацполіції Сергій Князєв змінив начальника обласного главку. Від липня 2019-го його очолив Андрій Нєбитов.
Питання без відповідей
І ось місцеві поліцейські в Київській області знову під підозрою в тяжкому злочині. Цього разу йдеться про "нічний допит" 26-річної дівчини, що, за її свідченнями, обернувся в катування й зґвалтування.
Нічні допити, до речі, в Україні заборонені. Увечері й вночі в таких відділках чергує ціла опергрупа. Де були всі ці правоохоронці? Вони щось чули, бачили, розуміли? З цими питаннями ми зайшли в цей відділок - з ними ми з нього і вийшли. Без відповідей.
Формально його розформували, а керівництво відсторонили від виконання обов'язків. Але рядові поліцейські працюватимуть далі ще щонайменше два місяці. Включно з тими, хто гіпотетично міг бути свідками катувань і зґвалтування.
Можна припускати, що кагарлицькі підозрювані - Микола Кузів та Сергій Сулима - переатестацію або не проходили, або ж зробили це після того, як громадськість вийшла з атестаційних комісій.Микола Кузів на час переатестації в 2015-2016 роках служив на Донеччині. У зоні АТО її не проводили.
Сергій Сулима працював у Кагарлицькій патрульній поліції. Його прізвище не знайшли в списках поновлених через суд через провал переатестації чи в списках тих, хто з нею впорався.
Було знайдено достатньо способів, як обійти передбачену реформою переатестацію. Це, приміром, перейменування старих підрозділів у "патрульну поліцію", яка не повинна була її проходити - адже її тільки створили. І, звісно, банальне відновлення через суд.
На червень 2019-го з 4700 поліцейських, які не пройшли випробувань, 3100 відновилися на роботі. Такі дані наводив екскерівник Нацполіції Сергій Князєв.
"Варяться в своєму котлі"
Сергій Павлик ще до резонансних подій кілька разів просив міських депутатів визнати роботу місцевих правоохоронців незадовільною. Але більшість його не підтримала.
І справа не в надірваних ринвах, і затоплених підвалах, про які не піклувалися.
На керівні посади й не тільки в районну поліцію призначають приїжджих. Це мало б сприяти чесності поліції. Мовляв, у місцевих тут родичі та друзі, а це потенційно - кругова порука й кумівство.
Але, на думку Сергія Павлика, який сам пропрацював в обласній поліції 30 років, "чужинці" не забезпечують змін на краще. А якраз поліцейські, відібрані з місцевих, мали б "більше совісті".
"Приходить чужа для громади людина на керівну посаду в поліцію і починає не з правоохоронної діяльності, а з того, що об'їжджає пилорами, газові заправки, пункти прийому металобрухту, наркопритони, які в них на обліку, але не закриті", - розповідає Сергій Павлик.
І відзначає, що Кагарлик для таких поліцейських кадрів - це просто пункт трансферу з нижчої посади на вищу в обласному центрі чи деінде.
"Відповідальності перед громадою вони не відчувають, з людьми не спілкуються. Варяться в своєму котлі. За моїми спостереженнями, область ними теж не цікавиться", - каже пан Павлик.
А те, що сталося у відділку в ніч на 24 травня, порівнює з "нічним допитом у гестапо".
Як ГУ Нацполіції в Київській області оцінювали роботу кагарлицьких колег? На це питання Дмитро Литвин не знає відповіді. Пояснює, що це була не його функція збирати дані про місцеву поліцію. Але закликає всіх мешканців Кагарлика приходити до нього, якщо мають скарги на роботу попередників.
Перед зустріччю з нами якраз приймав людей. Одна з жінок у черзі вже понад пів року домагалася розслідувати крадіжку її коштовного майна. Каже, досі жодного результату.
Більшість справ місцевої поліції такого ж штибу: "посварилися -побилися" або ж крадіжки.
І насправді для людей на місцях реформа поліції - це коли слідчий не проходить повз їхню персональну біду. Він чи вона може бути завалений справами, може не все встигати й не все знати, може втомитися й не відповісти, але не це діймає.
Людей зачіпає байдужість.
"Передайте, будь ласка, щоб із Кагарлицької поліції не переатестовували оперуповноважену, яка займалась моєю справою. За що? За її байдужість", - каже нам Катерина, продавчиня з місцевого ринку.
У жінки вкрали сумку з грошима, мобільним та ключами. Вона дзвонила на свій номер - телефон і далі був увімкнений. Отже, його можна було розшукати по гарячих слідах. Але, за її словами, місцеві поліцейські цим не займалися, як Катерина не просила їх допомогти.
"Та їм не до лісу й не до вирубок було"
Допомогти місцеву поліцію просила й Марія Ковалець. Теж марно. На кону - вирубка лісу. Цілком вірогідно - незаконна.
Коли вона подзвонила 18 жовтня 2019 року в Кагарлицьку поліцію, відповів їй один із нині підозрюваних - Микола Кузів, ексначальник сектору кримінальної поліції.
Він сказав, що немісцевий і не знає, де той ліс, у якому жінка спостерігає вирубку здорових дерев. Марія запропонувала показати йому дорогу.
Ліс нині вкритий залісинами штучних галявин - там ще недавно росли високі статні дуби.
"Рубали найкращі, найбільш здорові дерева. Я питала їх, чи це таке санітарне очищення лісу? Ці люди лише сміялися", - пригадує Марія.
Коли ж наряд поліції таки дістався лісу, то звідти на подив жінки виїхала інша поліцейська машина. За результатами перевірки вони мали б скласти акт.
"Відповіли, що ті (невідомі, хто рубав ліс - Ред.) усе одно відкупляться і їм нічого не буде. Краще вже без такої поліції, ніж з нею".
Відтоді Марія Ковалець самотужки бореться з вирубками в лісі поруч зі своїм домом. Жінка звернулися практично до всіх можливих інстанцій: від поліції до Держекоінспекції. Поки що жодних результатів.
А тим часом на місцевих базарах завжди можна купити дрова із запахом свіжозрубаного дуба.
"Повна нетерпимість до катувань"
Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в інтерв'ю програмі "Сніданок 1+1" заявив, що підстав для відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова немає.
"Я вважаю, що в цій ситуації рішення є необґрунтованим. Тому що ми будуємо систему, за якої вона реагує на подібні події", - наголосив він.
Реакцію на кагарлицькі події Геращенко називає миттєвою: підозрюваних затримали впродовж 12 годин від моменту звернення дівчини.
"До Майдану подібні дії приховували. У нас же позиція - і це якраз результат роботи міністра внутрішніх справ - повна нетерпимість до катувань і насильства", - сказав Геращенко.
Але реакція - це не реформа.
Жителі Кагарлика й десятків інших містечок України, як ніхто інший, можуть пояснити різницю між першим та другим.