Золоті сотки
Протизаконне видобування піску – це ще один метод пограбувати український народ. Хто перший ухопив, той і господар. Ось такі кадри нелегальних кар’єрів відзняв квадрокоптер, а також кадри піску, як з труби тече вода і як намитий пісок перетворюється в гроші.
Село Ходосівка під Києвом на слуху останні два роки. У червні тут на гарячому ловлять «Камази», доверху заповнені піском. Документів на видобуток у власників, звісно, немає.
«Десь до 300 тисяч гривень вивозилось за добу піску. Вони працювали з 7 до 8 ранку», - розповідає громадський еколог Микола Ковальчук.
Зараз тут чатує поліція, а сама кримінальна справа про незаконне використання надр – у суді. Але кілька років тут спокійно працювали.
«На цій території кормилося два козла: тобто прокуратура і міліція», - сказав голова самооборони Київської області Володимир Давидюк.
За якихось 10 кілометрів від Ходoсівки – ще одне місце для легких пісочних грошей. У водоймі земснаряд, пильнує охорона: усе готове до продовження незаконного промислу.
«Хазяїн цієї точки колишній працівник прокуратури. Ви би хлопці утримались і сюди не приїжджали», - каже журналістам громадський еколог Володимир Мостовий.
Заважають – група екологів. Саме вони найчастіше виявляють і блокують порушників. Ситуація – типова: господаря не знайти, а охоронець – забув абсолютно все. Журналістам сказав, що тільки перший день несе варту, чи звідси намитий пісок – не знає, охороняє сам себе, своє ім’я приховує, а власника не знає.
Діють пісочні старателі надшвидко. Яскравий приклад – урочище під селищем Козин. Тут просто посеред лісу за 4 місяці вибрали галявину у кілька гектарів. Зиск – лише уявіть – майже 5 мільйонів доларів. Знову – за повного потурання поліції та влади.
«Поліція, прокуратура живиться із цих місць, тому не шукають. Вони – головний ворог незаконних копачів. І кажуть – ставка таємної домовленості з прокурорами або місцевими чиновниками – близько 20 тисяч зелених», - каже координатор «Екомайдану» Олександр Маріковський і додає, що прокуратура і поліція не діють, бо якби діяли, то вже давно б проблема не існувала.
Недитячі погрози активістам
Тут не церемоняться: погрози – найменше, що отримаєш, якщо встромиш ніс, куди не просять. Приміром, ось запис усього лише телефонної розмови громадського активіста з жінкою, за голосом аж надто схожу на депутатку Обухівської райради Ларису Ільєнко. Жінка не шкодує епітетів, відверта щодо загрозливих перспектив та знає собі ціну. Саме її називають головною вирішувачкою усіх проблем, пов’язаних із незаконним видобутком піску в прилеглій до Києва території.
«Мене знає весь Київ і Київська область. Якщо якась бл*ть переходить мені дорогу… Якого х*я ти взагалі сіпнувся на мою територію? Ти не знаєш під*р, що на 20 кілометрах я цариця і туди ніхто на крок не підходить? Якого х*я ти поліз, придурок», - заявляє в телефонній розмові жінка.
Розшукати царицю 20-кілометрового кола за місцем проживання у столиці неподалік Академмістечка не вдається. Телефоном вона – у зоні доступу, але не для журналістів. Цього разу Лариса Олександрівна вирішує: ліпше – мовчати. На запитання журналіста про те, чи можна зустрітись, кладе слухавку.
Сума збитків
Екологи підраховують збитки: лише на Київщині за місяць роботи нелегальні пісочні барони підіймають просто захмарні суми. На день щонайменше – 12 тисяч тон кремнієвого золота. Це – десятки мільйонів. З розрахунку в 40 гривень за тону за 30 днів держава втрачає 14,4 мільйонів гривень.
«Надзвичайні новини» натрапляють на пісочне родовище в самому розпалі. Це – під Гостомелем, неподалік аеропорту. Пісок якраз вантажать на машину.
Водій вантажівки не каже, кому везе пісок, а працівники екскаватора попросту тікають. За сотню метрів земснаряд намиває чергову кучугуру. Як тільки помічають камеру – земснаряд виключають.
На запитання про дозвіл, хто є власником пісочного бізнесу, і як довго тут орудують, співробітник каже: «Зараз приїде людина, яка відповідає за це все, і будуть надавати спецдозволи, все інше».
Чому на місце незаконного видобутку раптом приїхала поліція?
А ось і він – типовий у таких випадках позашляховик. За дивним збігом – просто разом із поліцією.
Між чоловіком на джипі та журналістом відбувається дещо дивний діалог: «Хто вас викликав? – Я тут повз проїжджав! – Повз? – Так, повз!».
Чоловік помітно нервує і каже, що журналіст. А коли чує запитання про власника – погрожує журналістові: «У вас дозвіл є? – На провокацію ти повівся. Тепер можеш вимкнути камеру і слухати мене уважно. Сьогодні ввечері, якщо ти виріжеш… Я не конфліктна людина, але ти викликаєш конфліктну ситуацію. – Тобто яким чином? – Провокаційними питаннями».
Доки поліцейські описують майно, невгамовний переконує: тут – випадково, а пісок взагалі – не видобувають.
«Ми не видобуваємо пісок. – А як це називається? Куди це везете? – Підсипка прилеглих територій. На кінець поля, там яма. В ямі треба, щоб вода не накопичувалась».
У журналістів натомість – свіжі докази: 27 тон піску, вивезені за накладною, що продемонстрував водій вантажівки.
У службі геології та надр підтверджують: родовище – незаконне
За координатами намиву жодних дозволів не видавали, хоча де-факто видобуток ведеться давно. Сліди активної роботи були влітку 2014 року – земснаряд, який видобуває пісок і відкладає.
Наддорогий дозвіл на видобуток піску
Контролери кажуть: проти видобувачі – безсилі. Кількість дозволів – обмежена, та й коштують вони недешево.
«Це є сотні тисяч гривень. Це не 10 і не, 20 і не 30. Коли говоримо про видобування – це сотні тисяч гривень», - пояснює радник голови Державної служби геології та надр України Ірина Супрун.
Залежно від площі дозвіл коштує до мільйона. Відтак не дивно, що нелегалам вигідніше працювати без документів. У правоохоронців Київщини цього року – три десятки аналогічних кримінальних проваджень. Стаття передбачає навіть тюрму.
«Було отримано три ухвали на три земельні техніки, була вилучена на двох земельних ділянках, на третій техніки не було. Це бульдозери, екскаватори та крупно габаритні машини», - розповів начальник Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Дмитро Житник.
7 одиниць такої техніки під час недавнього рейду вилучили в Обухівському районі. Але арештовані залізні велетні – це поки все, на що здатні правоохоронці. Тих, хто керує незаконним видобутком піску, покарати не вдається. Попри масштаби піщаних клондайків на Київщині за останні роки за гратами немає жодного.