Ще 8 жовтня 2019 року сплив термін, встановлений урядом Туреччини, аби місцеві мешканці покинули місто. Хасанкейф розташований на південному сході країни. Незабаром планується ввести в дію греблю і ГЕС «Ілісу», що розташована в 82 кілометрах на південь. Близько 80% території міста опиниться під водою. Археологи припускають, що люди не покидали територію міста і його околиці 12 тисяч років, а значить, зникне одне з найстаріших безперервно існуючих поселень на Землі. Проти будівництва греблі виступали не тільки вчені і місцеві жителі, а й сусіднього Іраку, який ризикує зіткнутися з нестачею прісної води.
Згідно з археологічними даними, перші поселення на території сучасного Хасанкейфа виникли в X тисячолітті до нашої ери. Ряд учених асоціюють його з фортецею Іланшура, яка була побудована в період існування хурритської цивілізації, та існувала в XVII-XVIII століттях до нашої ери. Пізніше місто належало ассирійцям і мідійцям, потім стало важливим укріпленням на сході спочатку Римської, а потім Візантійської імперії. У VII столітті нашої ери його завоювали араби-мусульмани, в XIII столітті - монголи, поки нарешті місто не стало частиною Османської імперії - попередниці сучасної Туреччини.
Уряд Туреччини ще в 1950-ті роки розпочав попередні дослідження для будівництва в цьому районі великої гідроелектростанції. На початок 1980-х років проект ГЕС «Ілісу» був готовий, але тільки в кінці 1990-х його включили в державні будівельні програми. Уряд розраховував залучити західні інвестиції, але 2000 року британська влада відмовилась виділяти обіцяні 236 мільйонів доларів у звя’зку з протестами екологів, істориків і борців за права людини. У 2006 році церемонія закладки ГЕС все ж відбулася, але два роки потому під впливом громадської думки з проекту вийшли європейські інвестори. Турецька влада оголосила, що продовжить будівництво на власні кошти, і до 2018 року, на кілька років пізніше запланованого терміну, основні роботи були завершені.
Висота греблі - 135 метрів, її довжина перевищує 1,8 кілометра. На гідроелектростанції встановлені шість турбін, сумарна потужність яких складе 1200 МВт, завдяки чому «Ілісу» стане четвертою за обсягом виробляємою в Туреччині енергією.
Крім Хасанкейфа, населення якого становить близько трьох тисяч людей, повністю або частково будуть затоплені приблизно 200 поселень, а переселенню підлягають 78 тисяч місцевих жителів. Велика частина з них вже перебралися в побудовані владою населені пункти, але деяких доведеться примусово вивозити після закінчення призначеного для переїзду терміну. Для жителів Хасанкейфа збудоване місто Новий Хасанкейф з лікарнею, школою і парками. Деякі переселенці вважають його більш сучасним і придатним для життя, інші скаржаться на низьку якість будівництва.
Істориків і археологів, в свою чергу, турбує те, що з усієї історичної спадщини міста в інші місця перевезли тільки вісім об'єктів. Не підлягають порятунку численні печери, в яких жили стародавні мешканці цих територій. Спроба активістів включити Хасанкейф в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО провалилася: з відповідним запитом мала звернутися турецька влада, але вони цього не зробили.
З будівництвом греблі і ГЕС також пов'язані дві політичні проблеми. Більшу частину населення цих територій складають етнічні араби і курди. Будівництво водосховища лідери курдського національного руху, який бореться за власну державність, вважають спробою влади Туреччини вдарити по культурній спадщині.
Крім того, в Іраку, розташованому нижче за течією Тигра, побоюються подальшого зменшення кількості води, що поступає. Повідомлялося, що вже в 2018 році обсяги води, отриманої Іраком, можуть знизитися з 21 мільярдів до 9,7 мільярда кубометрів. У зв'язку з цим очікується посилення напруженості і всередині самого Іраку, і в його відносинах з Туреччиною. За офіційною версією турецької влади, будівництво греблі не повинно вплинути на надходження води на іракську територію.
Так виглядає Хасанкейф у останні роки
Автор Дмитро Карцев