Це елемент і політичного, і військового тиску Росії на Україну і Захід, адже в так званій "концепції" вказується, що кордонами "Малоросії" розглядається вся територія України, а не окремі райони Донбасу. Йдеться про розширення зони впливу і самої географії воєнного протистояння.
Після того, як світова спільнота засудила саму ідею "Малоросії" і виступила з різкими заявами проти Росії, Москва продемонструвала, що будуть не лише політичні заяви, а й військові дії, якщо Україна не пристане на Мінські угоди на умовах Кремля.
Крім того, посиленням військового протистояння на Донбасі Росія задає тему майбутньої телефонної розмови "нормандської четвірки", яка відбудеться за кілька днів – 24 липня. Швидше за все, лідери "нормандської четвірки" обговорюватимуть не сам момент врегулювання конфлікту чи політичні перспективи, а воєнну ескалацію.
Таким чином, Росія тисне на США і американського спецпредставника Курта Волкера з питань врегулювання ситуації на Донбасі. Росія показує, що знімає з себе всі зобов'язання щодо дотримання фейковими "Д/ЛНР" нерозширення зони військового конфлікту і невикористання зброї під час "хлібного перемир'я".Тому, посилення військового напруження проросійськими бойовиками цілком очікуване. Єдине, що дивує, – це заява міністра оборони Степана Полторака, зроблена напередодні, про те, що проросійські терористи не планують активізації бойових дій. Або, це повна некомпетенція військового керівництва і структур, які б мали надати відповідну інформацію, або ж незнання самим Полтораком ситуації.Росія знову включила так звані "терези".
З одного боку, "мирні" пропозиції. З іншого, Кремль показує, що готовий у будь-який момент активізувати воєнного протистояння. Це свідчення того, що Росія не збирається йти зі сходу України і лише маніпулює тим, що після виборів Україна отримає контроль над кордоном, а РФ виведе свої війська. Росія розглядає ці території як плацдарм воєнного тиску на Україну. І ми повинні бути до цього готовими.
Автор: Дмитро Снєгирьов