Шокуюча новина прийшла сьогодні вночі з фронту: близько 16:00 вчорашнього дня позиції одного з підрозділів Збройних Сил України в районі Станиці Луганської були атаковані ворожою ДРГ, внаслідок чого 2 загиблих, 5 поранених і один боєць пропав безвісти.
Взагалі, диверсійно-розвідувальні чи навіть штурмові групи бойовиків на Донбасі – це не новина. Українським військовим регулярно доводиться вступати з ними в бойові зіткнення, що призводить до жертв з обох сторін. Якщо проаналізувати ситуацію, що склалася в зоні АТО останнім часом, то це далеко не єдина і не перша атака українських позицій з боку ворожих штурмовиків.Наприклад, 4 квітня терористи намагались штурмом взяти одну з позицій українських військ поблизу Гранітного (Донецька обл.), але отримали гідну відсіч і відступили.
14 серпня штурмова група бойовиків намагалась захопити опорний пункт українських військових в районі Новоолександрівки (Луганська обл.), а 1 та 18 серпня – поблизу Богданівки (Донецька обл.), але бойовики були відкинуті назад українськими військовими.
При цьому тактика терористів в усіх випадках була схожою: група бойовиків в кількості від 3 до 20 чоловік підходить на відстань до 100 метрів і відкриває вогонь з ручних гранатометів, крупнокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Далі зав'язується бій, наслідки якого залежать від багатьох факторів.
Найбільше в таких ситуаціях залежить від своєчасного виявлення супротивника та оперативної реакції. Адже, за словами бійців з досвідом участі у бойових діях на Донбасі, подібні ДРГ та штурмові групи становлять смертельну небезпеку лише у тому випадку, коли вони не були вчасно помічені та зупинені вогнем на підступах до блок-постів чи опорних пунктів. Тому найкращим способом протидії таким штурмовим групам є банальне "не спати", причому, як в переносному, так і в прямому значенні цих слів.
В цьому контексті вчорашній випадок у Станиці Луганській вибивається з загальної картини. І головне питання, на яке доведеться шукати відповідь, полягає в наступному: як так сталося, що бойовикам вдалося безперешкодно підійти до нашого підрозділу, розстріляти українських солдат, взяти полоненого і без втрат повернутись назад? І це все буквально серед білого дня – в 16:00.І тут версій може бути кілька. Або мала місце халатна безвідповідальність бійців, які несли чергування, або бійцям, з незрозумілих причин, наказали здати зброю в місця зберігання (як би ахово не звучала ця версія, та колишні вже АТОшники стверджують, що такі випадки нерідко бувають навіть на передовій).
В будь-якому випадку, на блок-постах чи опорних пунктах бійці повинні бути готовими до відбиття раптового нападу противника, ударів його літаків і вертольотів, знищення повітряних десантів і диверсійно-розвідувальних груп – це, що називається, абетка оборонного бою. Інакше, навіщо взагалі потрібні спостережні пости?
Досить дивно звучать офіційні коментарі даного інциденту. Речник Міністерства оборони з питань АТО Олександр Мотузяник зазначив, що це сталося у Станично-Луганському районі на контрольованому Україною лівому березі Сіверського Дінця поблизу селища Артема, де бойові дії тут ведуться вкрай рідко. За його словами, ворожа ДРГ противника переправилася через річку і атакувала наших військових. Бій при цьому тривав 15 хвилин.Чесно кажучи, такі пояснення породжують більше нових питань, аніж дають відповіді на існуючі.
Наприклад: Як можна непомічним форсувати Сіверський Донець, з його шириною і течією?
Взагалі, в цій історії наразі більше запитань, аніж відповідей. Взяти, хоча б, інформаційну поведінку терористів. Ще вчора ввечері, близько 18:00 представник так званої "народної міліції ЛНР" Андрій Марочко заявляв, що "на окупованому ЗСУ Донбасі в районі н.п. Станиця Луганська зі своїх частин дезертирувала група українських військових зі зброєю".
Очікувалось, що терористи будуть розганяти тему "обстріляли своїх товаришів по службі під час втечі", однак ці очікування досі не підтвердились. Натомість, близько 12:00 сьогоднішнього дня цей же Андрій Марочко заявив, що "даний інцидент став результатом зіткнення між бойовиками "Правого сектору" і ЗСУ".
Взагалі, дивно – досі на жодному інформаційному ресурсі терористів, будь то інтернет-сайти, чи сторінки у соцмережах, немає жодного повідомлення про цю успішну, з точки зору незаконних проросійських бандформувань, спецоперацію. Лише поодинокі сухі новини нейтрального (для них) змісту з посиланням на прес-центр штабу АТО. Не спроста це все…