Шахрайські інтернет-магазини і як їх розпізнати

21-07-17 10:42
Канал 24

Купівля в інтернет-магазинах техніки, одягу, взуття вже стала для сучасного українця звичкою. Але там, де є високий попит – з'являються і шахраї. Як не стати жертвою фейкових продавців і не купити неіснуючий товар – досліджували журналісти

У березні цього року Кіберполіції вдалося викрити 11 фіктивних онлайн-магазинів. Там якраз і "продавали" не просто підробний чи контрафактний товар, а той, якого взагалі в природі не існує. Схема проста – створили сайт, закинули туди красивих фото начебто "товару", прийняли замовлення, отримали гроші – і до побачення, більше клієнт не побачить ні придбаного, ні кревних. Більше того – навіть перетелефонувати шахраям не зможе.

У соцмережах також вже не перший рік процвітають торговці буквально чим завгодно – від одягу і біжутерії до нерухомості. І якщо великі дорогі речі ми розумно не купуємо онлайн, то одяг, взуття та інші відносно недорогі побутові штуки – запросто. І ледь не у кожного є такий особистий досвід або знайомі з такими історіями, коли замовлена в онлайн-продавця спідничка чи сумочка так і не доїжджала до замовника, а гроші – тільки їх і бачили.

Фальшиві інтернет-магазини: що варто знати

Шахраї створюють онлайн-магазини та копії вже існуючих, де реалізують неіснуючий товар за передоплатою. Ще може бути варіант "ой, позиція тільки під замовлення, вже скінчилася, треба замовити та поставити в резерв за вами". Ви тільки за все заплатіть заздалегідь, ага. Створюючи фіктивне підприємство на реальні персональні дані – збирають кошти на свої банківські рахунки протягом певного часу та зникають.Але спеціалісти з інтернет-безпеки звертають увагу, що вберегтися від несправжніх онлайн-магазинів можна. Ось що про них варто знати.

Адреса

Перше, на що треба звернути увагу, – рядок адреси сайту. Ясно, що справжні продавці вже зайняли адреси з назвою власне бренду, тому шахраї додають туди ще якесь красиве слівце. Наприклад, замість brand.com пишуть brand.hit.com або навіть brand.best.com.

Також на сайті серйозного продавця має бути зелений замочок на початку адреси сайту, що означатиме, що сайт підтримує захищений протокол https, а отже особиста інформація з даними платіжної картки покупця не потрапить до нечесних рук. Але варто знати, що коли ви переходите на сайт, який використовує HTTPS (безпечне з’єднання), сервер веб-сайту надсилає веб-переглядачу сертифікат, щоб підтвердити ідентифікаційні дані веб-сайту. Будь-хто може створити сертифікат, щоб видати себе за будь-який сайт. (І після цієї публікації, наприклад, дехто з шахраїв може і заморочитись). Тому для власної безпеки в інтернеті перевіряйте, щоб веб-сайти використовували сертифікати від надійних організацій.

Сайт

Здебільшого шахраї не заморочуються на дорогий гарно прописаний і промальований сайт, а використовують недорогі чи навіть безкоштовні шаблони для простих сайтів на одну сторінку. Крім того, не заморочуються злочинці і на наповнення сайту – полистайте його, почитайте, наприклад, відгуки. Задайте якусь фразу з них в Google – може виявитись, що цей самий відгук вже є на іншому сайті, чи навіть декількох. Отже – він не справжній.Крім того, серйозний сайт-магазин повинен містити прописані правила доставки, умови оплати, можливості повернення товару, а також – інформацію про партнерів-постачальників. Шахраї цього не мають, зазвичай.

Оплата

Шахраї не використовують еквайринг – оплату платіжними картками. Бо електронний платіж легко відстежити, а нечесним продавцям таке нецікаво. Тому, якщо вас просять оплатити замовлення готівкою, переказати кошти на якусь картку – варто насторожитись.

"Гарячі" пропозиції"

Ще один виверт – змушувати покупця купити прямо зараз, бо "акція скоро закінчиться" чи навіть бо "магазин влаштовує повний розпродаж". Як правило, такі "акції" і "розпродажі" у шахраїв не закінчуються ніколи, а зникають разом із сайтом.

Ще один ступінь перевірки – не полініться знайти відгуки про компанію в соцмережах. Багато негативу – очевидне рішення. Ще є онлайн-каталоги на кшталт hotline.ua, де присутні майже усі інтернет-магазини. Також чимало справжніх магазинів реєструються в каталогах prom.ua, там є система рейтингів і своя система перевірки контрагентів.

Продавці із соцмереж

У соцмережах продавці здебільшого не юридичні особи, а фізичні. І послуговуються якраз тими інструментами, які для юрособи означають фейковість – оплата готівкою на карту, повна передплата за товар.Тут головне – психологія. Справжній продавець дорожить своєю репутацією, а отже – уважний до кожного клієнта, відповідає на всі його запитання, уточнює, деталізує. В його інтересах отримати гарний унікальний відгук на свою адресу. Отже – варто вивчити відгуки на сторінці продавця чи в коментарях під товаром. Якщо їх просто немає – швидше за все, це шахрай. Якщо є небагато і всі дуже гарні – перевірте їх на справжність, запитайте у коментатора про якусь деталь покупки, якщо це не бот – надасть вам вичерпну відповідь. І не соромтесь давати свої відгуки на хороших і поганих продавців – комусь ця інформація знадобиться.

Бажаємо вдалих покупок!

Стежте за оновленнями на сторінці ведучого «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія в Facebook

Стрічка новин

Всі новини
23:06Погрожував дитбудинком: дівчинку з 11 років цілих 6 років ґвалтував рідний дядько
22:4014-річна дніпрянка може сісти на 7 років, бо стріляла у 17-річну дівчину в кафе: відео моменту
22:26 На трасі біля Кривого Рогу авто збило на смерть жінку на пішохідному переході (фото)
21:34На Дніпропетровщині хотіли вбити багатодітну сімʼю: з’явились подробиці розправи і відео
20:42Вилізла на стілець на балконі: у Києві 2-річна дівчинка випала з багатоповерхівки (фото)

Актуальні статті

Більше публікацій
Нацгвардієць Артемій Рябчук, який розстріляв на "Південмаші" 5 колег, отримав довічне: подробиці і відео
Озеро Синє. Бюджет на дрони - болото під інвестора вейкпарка
Остання державна: Росія знищила Трипільську ТЕС. Наслідки будуть для всієї країни
Хто важливіший для України – спортсмен чи нардеп? 8 аргументів, чому цвіту нації потрібна бронь від мобілізації
Пожежа на Осокорківських озерах знищила близько трьох гектарів екопарку: кому це вигідно? (відео)