Із дня резонансного інциденту минуло вже більше двох місяців, а Генеральна прокуратура, що тепер уже займається розслідуванням, розповідати деталі не надто прагне. Як видно із засідань парламенту, із депутатом Пашинським все гаразд. А як живе той, кого він покалічив? Що ви знаєте про В’ячеслава Хімікуса, окрім того, що в новорічну ніч він замість допомоги, як це прийнято у водіїв, отримав кулю?
Родина Хімікусів мешкає у приватному будинку у дачному кооперативі «Стугна». У дворі стоїть вантажівка – її чоловік купив, аби займатися перевезеннями, та поки не може. Так само не може закінчити і ремонт у будинку.
Наслідки зустрічі з народним депутатом В’ячеслав відчуватиме ще мінімум півроку. Саме стільки часу загоюватиметься прострілена нога. Зараз на ногу він стати не може через дуже сильні болі. Біль посилюється навіть через зміну погоди.
«В інституті травматології вставили спицю. Все затягувалося, тому що рана вогнепальна, вважається брудною: чекали поки заживе кульове, витягли зовнішню фіксацію і чекали поки заживе. Коротше: безліч «приємних» процедур, і ще більше часу», - розповів В'ячеслав, який після операції вчиться ходити на милицях.
Чоловік каже, що дуже хочеться працювати, але все зупинилось: і основна робота, і будівництво вдома.
Народні депутати, які вступалися за Пашинського одразу після інциденту, намагались виставити В’ячеслава кимось на кшталт асоціального елементу. Котрий ніде не працює, а вечорами самотньо вештається вулицями з пляшкою слабоалкоголки в надії зустріти народного депутата. Але натомість журналісти побачили звичайну українську родину. Будинком бігає 5-річний Дмитро – син В’ячеслава. Хлопчик весь час просить піти за ним, бо дуже хоче показати свій міні-зоопарк: шиншил, білку та папуг.
Також у подружжя В’ячеслава та Ольги є однорічна донька. Діти ще не розуміють, що сталося із їхнім батьком. Непосидючого Дмитра лише просять обережніше бігати біля травмованої ноги тата.
У автівці і досі лежить магазин від того самого пістолета, яким його дружина В’ячеслава лякала депутата Пашинського, намагаючись врятувати свого чоловіка. Зброю забрали правоохоронці, а от магазин – залишили.
«Це частина від пістолета, що Оля тоді заспокоювала Пашинського, коли він сидів біля мене. Ось так от. Ольга тоді вискочила з розрядженим пістолетом, для якого магазин лежить окремо й досі», - розповідає В’ячеслав про те, як роззброювали народного депутата, котрий був із пістолетом «Глок».
Родина В'ячеслава каже: після інциденту з Пашинським до них зверталися чимало представників різних політсил. Мовляв, готові допомагати в обмін на співпрацю. Але Хімікуси заручниками чужих політичних розбірок ставати не захотіли. Погодилися лише на безкоштовного адвоката, якого надав політик-утікач Андрій Портнов. І лише тому, що той нічого у них не просив. Єдине, чого зараз хоче сім’я – аби розслідування цієї справи було об’єктивним та публічним, бо їм приховувати нічого. Утім, поки що справедливості вони не бачать.
Пашинському не загрожує СІЗО, бо він депутат. А справа В'ячеслава в реєстрі досудових розслідувань значиться як «напад двох осіб на беззахисного чоловіка в Мерседесі». Самого Хімікуса прокуратура чомусь уперто не визнає постраждалим – попри прострілену ногу.
«Прокуратура систематично ігнорує наші запити. Навіть після того як ми отримали статус потерпілого в суді, прокуратура це не визнає, і відмовляє у 100% клопотань з тією мотивацією, що ми не є потерпілим по справі», - розповідає адвокат В'ячеслава Хімікуса Марина Паринова.
Тож як просувається розслідування його справи, В'ячеслав Хімікус не знає. Пашинського востаннє він бачив ще під час першого допиту. Жодної копійки на операцію родина депутата не перерахувала, лише сплатила за ліки у Васильківській лікарні. Зараз Пашинський пішов ще далі – через Печерський суд намагається домогтися, аби саме його, а не пораненого В’ячеслава, визнали у справі постраждалим.