Це був один із багатьох злочинів Панзама, серед яких 21 вбивство і більш ніж 1000 зґвалтувань молодих хлопчиків і чоловіків. Але на відміну від інших серійних вбивць, Панзам залишився чесним до кінця.
"За всі скоєні речі я анітрохи не шкодую," – про це він розповів у своїй автобіографії, написаній вже у тюремній камері.
"Я ненавиджу всю прокляту людську расу і насамперед - себе"
Але чому все було на стільки погано і чи могло бути інакше? "Ні"
Принаймні, до такої думки дійшли експерти, які вивчали життя вбивці, і виявили, що коріння зла занурені далеко у дитинство.
Народився Панзам у 1891 році в бідній селянській родині в штаті Міннесота. Батько покинув сім'ю, коли хлопчику було 8 років. Незабаром після цього, Панзам пішов до школи під назвою Red Wing. Вже потім Панзам звинуватив саме цю школу у садизмі , знущаннях, які й призвели до реалізації ідеї:"Світ - це Чорна Діра, в яку я іду для того, щоб сіяти хаос"
Після закінчення школи Панзам провів кілька років у бродяжництві - спав на вантажних поїздах. Під час одної з таких подорожей, його зґвалтували, залишивши "сумного, але вже мудрішого хлопчика",- написав Панзам.
У 1915 році він подорожував по Айдахо, Каліфорнії та інших штатах вздовж річки Колумбія, ночуючи у занедбаних будівлях та ґвалтуючи незліченних молодих чоловіків і хлопчиків. Приблизно в той же час Панзам, був засуджений до семи років ув'язнення у штаті Орегона за крадіжку зі зломом. Щоб покарати його розгнузданість, тюремники повісили його під стелю на декілька годин, потім накрутили на нього шланг і тримали в одиночному ув'язненні протягом тижня, залишивши без їжі, харчуватися тарганами.
Незабаром після втечі у 1918 році, Панзам почав вбивати. У Нью-Йорку, він найняв моряків для роботи на яхті, щедро заплатив, заколисав алкоголем і застрелив їх всіх. Після цього відплив до Анголи, зґвалтував та вбив хлопчика на крокодиловому полюванні. А приблизно рік потому, сховався на борту корабля, який плив до США, розуміючи, що поліція вже має інформацію, про його злочини в Африці.
У 1928 році, Панзам був заарештований за серію крадіжок і поміщений у в'язницю у Вашингтоні, округ Колумбія. У в'язниці він намагався організувати втечу, але охоронці встигли зупинили його. Відчуваючи жалість до Панзама, 26-річний тюремний охоронець Генрі Лессер передав йому долар, щоб той зміг купити їжу і цигарки.
"Ніхто ніколи не був добрим до нього. Це не співчуття, це розуміння того, що зло здатне породити лише більше зло",- сказав Джон Боровскі, який у 2012 році зняв документальний фільм про Карла Панзама:«Дух помсти й ненависті».
З часом, охоронець та вбивця стали друзями. Кожен день, Лессер заносив Панзаму олівець і кілька аркушів паперу, переконуючи його написати історію свого життя.
Панзам був засуджений до 25 років ув'язнення у США. Вже у тюрмі залізним прутом він розчавив череп пральника Роберта Варнке, та відправився до камери смертників, відмовляючись від допомоги правозахисних груп, які намагалися захистити його від шибениці. Після багатьох років зловживань,"це була його форма самогубства,"- сказав Боровський. Панзам отримав смерть, яку так жадав у вересні 1930 року.
Лессер зберіг записи Панзама, які були вперше опубліковані у журналі "Вбивство" у 1970 році. А потім була книжка.
"Хлопець був дивним письменником,"- сказав Джо Коулман, який намалював обкладинку для книги та був "вражений інтелектом вбивці"
"За допомогою криміналістики зараз можна краще зрозуміти психологію вбивць, таких, як Панзам. Ця автобіографія служить уроком, який все ще має актуальність на тлі зловживань у в'язницях. Панзам намагався навчити майбутні покоління не створювати монстрів, таких як він сам,"- сказав Боровський.