Пенсіонерка розповідає, що цю трикімнатну квартиру отримав її чоловік, який нині вже покійний. Після його смерті помер і її син від раку. А тому єдина рідня, яка залишилась у жінки, це онук. Але одного разу, розповідає вона, він просто не пустив пенсіонерку до дому.
«Ось так руки розставив і сказав: не пущу. І не пустив. Йому потрібна була квартира. Я як стара людина заважала», - каже Раїса Прусс.
На вулиці жінка опинилась без нічого. З одягу – одна невелика сумка. Та весь одяг в ній – це пожертва ветеранських організацій.
Поки зима, жінці дозволила пожити в себе її знайома. Така ж пенсіонерка. Вона її фактично доглядає, бо самостійно 88-річна жінка не може навіть пересуватись.
Довгий час пенсіонерка жила, де прийдеться. Каже, всі спроби потрапити до квартири були марними. Звернення до поліції також – там відправляли до суду. Вона пройшла всі інстанції і виграла. Та й досі безхатченко.
«У нас є рішення двох інстанцій – про вселення Раїси Платонівни. Це рішення апеляційного суду Запорізької про те, щоб її вселити примусово. І касаційного суду – вищого суду, який підтвердив позицію суду, але вона вселитися не може», - розповідає Андрій Шаповал, адвокат Раїси Прусс.
Юристи кажуть: все, що може зробити виконавча служба – виконано. А що далі відбувається з пенсіонеркою – їм байдуже.
«Виконавча служба за рішенням суду свою функцію виконала – тобто вони привезли її до дому. Поставили речі за двері і все. Зі свого боку вони свою функцію виконали. Після цього онук просто бере речі і викидає назад», - каже адвокат Андрій Шаповал.
Онук пенсіонерки погодився спілкуватись із журналістом лише телефоном. Його звати Антон, він має вищу освіту. Запевняє: його бабусю ніхто не виганяє, і вона нібито сама йде з квартири. Тож і претензій до нього не має бути.
«Ми бабусі не перешкоджаємо. Приходить, але нас немає. Я на роботі, мама на роботі. Бабуся може заселятися. Але вона не хоче жити зі мною, а мені йти нікуди», - розповідає Антон.