У щорічному рейтингу економічних свобод, укладеному американським дослідницьким центром Heritage Foundation, Україна опустилася на чотири позиції, на 166-е місце серед 180 країн світу.
Рівень свободи економік країн світу HF розраховує за 12 показниками, серед яких: свобода бізнесу, торгівлі, фінансового сектору, інвестицій, праці, монетарна та фіскальна свобода, гарантії прав власності, розміри бюрократичного апарату, ступінь захисту від корупції.
Згідно з рейтингом, Україна набрала 48,1 бала, що на 1,3 вище, ніж роком раніше. До досягнень віднесли торгову свободу і податкову політику. Проте цього було недостатньо, щоб вийти з двадцятки країн з найбільш репресивною економікою у світі.
Україна єдина серед європейських країн, що увійшли до цієї категорії, та разом із Туркменістаном - єдині серед країн пострадянського простору. Сусідні Білорусь, Молдова і Росія суттєво покращили свої позиції і опинилися на 104-му, 110-му та 114-му місцях, відповідно. Польща зайняла 45 місце, Грузія – 13-е.
«Економіка України сильно скоротилася і залишається дуже крихкою. Постійні зриви виробничих і експортних потужностей, значний відтік капіталу з країни збільшили тиск на нацвалюту і резерви. Верховенство закону залишається крихким і додатково погіршується через неефективність судової системи… однієї із найслабших і найменш надійних державних інститутів України», – пояснюють автори рейтингу.
Хоча процедуру реєстрації бізнесу спростили, дотримання ліцензійних вимог, як і раніше, забирає надто багато часу. Трудовий кодекс застарілий і не вистачає гнучкості. Конфлікт з Росією заважає торговим і інвестиційним потокам, а державні підприємства, спотворюють економіку і конкуренцію на ній. Велика кількість проблемних кредитів гальмує банківську систему.
На думку радника міністра економрозвитку України Дмитра Романовича, держава значно поліпшила умови ведення бізнесу за останній рік. «На відміну від рейтингу Світового Банку – Doing Business, – цей рейтинг враховує дані у розрізі останніх року-двох. Ті податкові зміни, які ми прийняли, поліпшення макроситуації, процеси щодо очищення фінансового ринку і дерегуляція були не враховані у ньому», – каже експерт.
Тож усі ті зміни, які влада прийняли у 2016 році, за його словами, у кращому випадку будуть враховані у наступному рейтингу. «Тобто, так, у нас не все круто. Але однозначно краще, ніж те, що показує рейтинг», – наголошує Романович.
Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко, з ним згоден – Україна покращила свої результати, в порівнянні з минулим роком. Проте, за його словами, проблема полягає у тому, що всі інші країни також просуваються у рейтингу і значно швидше, ніж Україна. «А ви ще зверніть увагу на наше сусідство, воно і так доволі похмуре. Але країни як Ліберія, Чад, Афганістан і Ангола знаходяться вище за нас 161 – 165 рядки, – каже економіст. – І ось потрапляє така інформація на стіл потенційного інвестора. Думаю, можна передбачити його рішення щодо того, чи занесе він Україну на свою інвестиційну карту».
Без цих інвестицій Україна, яккаже Устенко, ніколи не покаже річний економічний приріст у 5% і вище, а отже не зможе ефективно боротися з бідністю. «Особливо погано, що ми займаємо вкрай непривабливу позицію по категорії rule of law – забезпечення законодавства дуже низька, а це те, на що в першу чергу дивляться іноземні інвестори.
Поступово судова реформа відбувається і певні зсуви тут вже є, каже Романович. Проте назвати це реформою через повільні темпи поки не можливо. Реформування судової гілки влади лежить у компетенції президента України Петра Порошенка, тож усі питання тут слід адресувати до Адміністрації президента.
Ще одне не економічне питання, яке негативно впливає на нашу інвестиційну привабливість лежить у компетенціє Міністерства фінансів та парламенту. Це реформа економічних блоків у силових структурах, які вмішують в діяльність бізнесу. «Поточна концепція каже, що податкова міліція, управління боротьби з організованою злочинністю та економічний блок СБУ мають об'єднаються у фінполіцію», – каже Романович.
Чекають інвестори, за словами експертів, також на невідкладну лібералізацію валютного регулювання, а сам бізнес – на більш доступне фінансування, яке стане можливим лише після суттєвого покращення законодавства в частині взаємовідносин між банками та позичальниками.
Леся Виговська