Гучне затримання
Інформацію про те, що серед затриманих в Білорусі є бойовики, які воювали на Донбасі, підтвердив росіянин Захар Прилепін, який займав пост політрука батальйону спецназу так званої армії "ДНР". «Є там два або три бійці з мого батальйону. Власне, якщо не десятки, то сотні людей працюють в ПВК і беруть участь в бойових конфліктах», - сказав Прилепін. Своєю заявою Прилепін, звісно, зіпсував карму «вагнерівцям», адже якщо бойовики «відзначилися» на Донбасі, та ще й мають українське громадянство, Україна просто зобов'язана ними зацікавитися.
Правда, російська сторона українське громадянство частини найманців заперечує.«Ми не визнаємо їх українського громадянства. Вони - громадяни Росії», - заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. Але це і зрозуміло, адже, за словами опитаних експертів, якщо «вагнерівці» потраплять в Україну, то можуть стати унікальними свідками.
Що розкажуть бойовики
«Вони можуть розповісти масу цікавих подробиць: хто, де і як командував на Донбасі. Які радники приїжджали з РФ, де розташовувалися, їх позивні, контакти. Також вони можуть розповісти про операції в Сирії, Судані і скрізь, де вони воювали. Можуть і здати своїх спільників», - пояснює екс-співробітник СБУ Іван Ступак.
Колишній голова служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж запевняє, що свідчення «вагнерівців» можуть стати реальними доказами російської агресії в Криму і на Донбасі.
«Це дуже небезпечно для РФ, так як це конкретні свідки, які можуть дати свідчення щодо тих, хто їх готував, з якою метою, які були підготовчі операції. Вони можуть розблокувати весь закритий пакет, який звучав з нашого боку, але прямих свідчень, а, тим паче, про прямих виконавців і організаторів цих операцій практично не було відомо. У суді ніхто не давав таких свідчень», - коментує Маломуж.
Але з чого б вагнерівцям давати такі свідчення? Наприклад, коли в Україні йшов судовий процес стосовно затриманих на Донбасі розвідників ГРУ Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова, ніяких сенсаційних даних росіяни не повідомили українському слідству. Однак, за словами Івана Ступака, співробітники спецслужб і солдати удачі, якими є «вагнерівці», - дві великі різниці.
«Вагнерівці» - просто м'ясо. Це люди, які готові за 2-5 тисяч доларів взяти в руки автомат і їхати в будь-яку точку земної кулі, розуміючи, що це може бути їхня остання поїздка. А якщо не остання, то вони непогано зароблять. Вони просто вміють стріляти, але вони - не співробітники спецслужб, вони просто солдати удачі: пощастило вижити, отримав гроші, - ось і добре. Вони не володіють спеціальними здібностями, навичками і вміннями. Але можуть розповісти про операції на Донбасі», - наголосив Ступак.
Зрештою, бойовики ПВК Вагнера - відмінне поповнення обмінного фонду.
«Процес повернення наших бранців не завершений. І «вагнерівці» - ті люди, кого росіяни мінятимуть, адже навіть рядові бійці брали участь або в бойових діях, або в охороні об'єктів, що входять в сферу російських інтересів далеко за межами Росії», - запевняє аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
Відповідно, екстрадиція «вагнерівців» в Україну - вкрай небажаний сценарій для Кремля.
Гра Лукашенка.
Очевидно, що «Путін докладе всіх зусиль, щоб екстрадиції не було, і навіть якщо будуть якісь спроби з боку Білорусі, РФ не допустить екстрадиції», - запевняє Маломуж.
При цьому, формально для екстрадиції бойовиків немає жодних перешкод.
«Якщо там є громадяни України, а я не відкидаю, що такі є, ми вправі розраховувати, що така екстрадиція відбудеться, адже всі необхідні міждержавні документи у нас підписані і на етапі слідства, і на етапі судового розгляду, виконання покарань. Тут немає жодних проблем. Для цього потрібна лише політична воля», - говорить екс-посол України в Білорусі Роман Безсмертний.
Чи буде у Білорусі політична воля «злити» бойовиків - питання поки відкрите. З одного боку, «Олександр Лукашенко сповідує певну політичну єдність, і він не може не орієнтуватися на позицію Москви», - запевняє Безсмертний.
«Білорусь буде реагувати, в першу чергу, на Росію, і буде йти від питань екстрадиції будь-якими способами, наприклад, затягувати слідство. Або домовляться з Путіним, що «вагнерівців» просто повернуть, адже з юридичної точки зору вони нічого реально не зробили, тому їх видворяють з країни», - додає Маломуж.
Але з іншого боку, гучне затримання бойовиків - акт відкритої конфронтації Мінська з Москвою.
«Все залежить від гри, яку веде Олександр Лукашенко. Він пішов на підвищення ставок - прямо звинуватив Росію. Але ж вони довгий час разом співпрацювали і РФ використовували Білорусь як транзитний пункт, ФСБ дуже тісно співпрацювало з КДБ. Вони працювали разом, а тут Лукашенко вирішив здати подільника», - констатував Іван Ступак.
При цьому, Батька продовжує загострювати ситуацію. Так, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, МЗС Білорусі передав українській стороні список затриманих громадян України. Всього сім людей.
Більше того, «МЗС Білорусі звернувся до нас з проханням передати зазначений документ компетентним органам України для перевірки на предмет скоєння цими особами злочинів в нашій державі та участі у військових діях», - зазначив Кулеба.
А якщо Білорусь сама просить Україну перевірити бойовиків, логічно припустити, що справи у них погані.
«Світити» імена вагнерівців - це було політичне рішення. Сказати, що це Росія, - це політичне рішення. Запросити посла України для розмови про подальшу долю вагнерівців - теж політичне рішення. Офіційний Мінськ дає пас офіційному Києву», - запевняє Ігар Тишкевич.
Що ж робить Київ? Поки не дуже багато.
«Ми матеріали (по «вагнерівцям» - ред.) підготували і передамо в Генпрокуратуру, і процедурою вже будуть займатися вони», - пояснила виданню прес-секретар СБУ Олена Гітлянська.
Втім, активність Лукашенка цілком може виявитися блефом з метою шантажу Росії.
«При всіх зовні активних діях проти «вагнерівців», Лукашенко страхується від будь-яких дій, спрямованих на дестабілізацію, навіть з боку Росії, і робить на цьому піар. Росія хоче за допомогою такого механізму дезорієнтувати Лукашенка, залякати, впливати, щоб з одного боку він робив різкі рухи, а з іншого боку - домовлявся з РФ, як далі діяти. Це стратегія інформаційних і оперативних заходів, спрямована на стримування незалежності Білорусі і особисто Лукашенка», - резюмував Маломуж.