Оглядач журналу The National Interest Роберт Фарлі представив, як міг би розвиватися конфлікт США з двома основними противниками - Росією і Китаєм - одночасно.
В кінці минулого десятиліття Вашингтон відмовився від так званої доктрини двох воєн, що вважалася експертами еталонної схемою забезпечення засобів для ведення двох операцій, відзначає аналітик. Стратегія була спрямована на одночасне стримування Північної Кореї і протистояння Ірану або Іраку. Міжнародна обстановка змінилася, і від такої доктрини довелося відмовитися. Однак зростаюча міць Китаю укупі із збільшеним взаємодією Москви і Пекіна роблять актуальним питання, чи зміг би Вашингтон зараз протистояти скоординувати дії в Тихому океані і в Європі противникам, вважає оглядач.
Фарлі передбачає, що в разі початку такої «подвійний війни» США будуть діяти так само, як і за часів Другої світової. Європейський театр військових дій (ТВД) візьме на себе Сухопутна армія США, а флот зосередиться на маневрах в Тихому океані. Американські ВПС (далека авіація і бомбардувальники-невидимки) при цьому зіграли б допоміжну роль на обох ТВД, а ядерні сили США забезпечили б захист на випадок, якби Росія вирішила використовувати тактичну або стратегічну ядерну зброю.
На думку Фарлі, можливості Москви для війни з НАТО в Північній Атлантиці дуже обмежені, а крім того, вона, ймовірно, політично в цьому не зацікавлена. Таким чином, основна маса авіаносців, підводних човнів і надводних кораблів була б зосереджена в Тихому та Індійському океанах. Це дозволило б США завдавати ударів безпосередньо по китайській «бульбашці A2/AD» (системі обмеження і блокування доступу) і перекривати Пекіну транзитні морські шляхи.
Серйозні труднощі на тихоокеанському театрі воєнних дій виникнуть у США при наявності інтересів Японії або Індії в Південно-Китайському морі.
«Структура альянсу в кожному конкретному конфлікті залежала б від його особливостей. Основним об'єктом атаки Китаю могли б стати Філіппіни, В'єтнам, Південна Корея, Японія чи Тайвань. Решта (тихоокеанські союзники США - прим.ред.), ймовірно, вважали за краще б спостерігати з боку. У цьому випадку на США виявляється додатковий тиск - в західній частині Тихого океану вони змогли б розраховувати тільки на себе», - пише оглядач NI.
Аналітик припускає, що Вашингтон здатний вести дві війни на двох театрах військових дій за рахунок потужності своєї армії і мощі Північноатлантичного альянсу. Втім, така ситуація не збережеться вічно, і США «не зможуть до нескінченності» зберігати свою перевагу на такому рівні.