Щорічно дати Батьківських субот змінюються, тому що вони прив'язані до великого церковного свята Пасхи. Залежно від її дати святкування і визначаються дні Батьківських субот.
Всього їх щороку сім. 22 лютого - прийнято називати Мясопустною. На Великий піст цього року припадає три Батьківських суботи: 14, 21 і 28 березня.
Наступна поминальна субота відзначається у кінці квітня 2020 року, 28-го числа. Цей день прийнято називати в Україні Радоницею або Гробками. У деяких населених пунктах ця дата може відрізнятися.
У цей день практично всі люди провідують могили покійних, масово відвідуючи кладовища, з'їжджаються із різних куточків країни, щоб провідати та пом'янути покійних.
Вселенську Троїцьку Батьківську суботу відзначатимуть перед Трійцею 6 червня. День святої Трійці припадає у цьому році на неділю, 7 червня. І Троїцька поминальна субота передує їй.
Остання, Дмитріївська, відзначається восени, 7-го листопада. У 2020 році вона припадає напередодні дня великомученика Димитрія Солунського, 8-го числа, на честь пам'яті якого й названа.
Традиції на Батьківську суботу 22 січня
Мясопустна субота 22-го числа відзначається у суботу, за тиждень до початку Великого посту. Така назва закріпилася за нею із огляду на те, що наступний тиждень - Масляна. Саме тому за старих часів Мясопустну суботу називали ще Малою масницею.
У Батьківську суботу можна прибирати на кладовищі. Щоправда, 22-го січня ще холодно для прибирання, тому її варто відкласти до найближчих теплих днів. Найголовніше - потрібно відвідати кладовище до обіду, після відвідування церкви. У православ'ї вважається, що потім покійні відпочивають. І у вечірній час їх краще не турбувати.
Напередодні батьківської суботи, тобто ввечері в п'ятницю, у православних храмах служать Велику заупокійну панахиду. Її справляють у православних храмах у 2020 році напередодні Батьківської суботи, в п'ятницю, 21-го числа.
Прикмети та що категорично не можна робити у Батьківську суботу 22 січня
Що стосується заборон Мясопустної Батьківської суботи 22-го лютого, то у цей день є табу й прикмети, яких православні дотримуються:
- Не можна ставити заупокійні свічки та молитися за нехрещених померлих.
- Не можна писати заупокійні записки за самогубців.
- Не можна голосно розмовляти на кладовищі, розпивати алкогольні напої, їсти, веселитися, сміятися, вести пусті розмови, говорити по мобільному телефону.
- Не можна рахувати гроші на кладовищі, говорити про них, діставати із кишень, давати чи просити у борг.
- Не можна нічого нести додому із кладовища: рвати якісь рослини, піднімати щось. Інакше негативна цвинтарна енергія разом із принесеним із кладовищем прийде до вашої оселі.
- Не можна у цей день прати, шити, різати, виконувати будівельно-ремонтні роботи.
- Не можна відмовляти у цей день у милостині. Якщо людина просить про допомогу, варто простягнути їй руку допомоги.
- Не можна, йдучи із кладовища, говорити покійному: «До побачення!» Вважається, що у такому випадку людина накликає на себе біду. І незабаром може померти або загинути. Прощаючись із покійними, варто казати: «Прощай!» або «Прощайте!»
- Не можна залишати на могилі покійного цигарки або склянку (пляшку) із вином, горілкою чи будь-яким іншими спиртним. Деякі люди ставлять і кажуть, що покійний любив за життя випити або палити. Але цього не варто робити.
- Не можна піднімати на кладовищі річ, яку ви упустили. Вважається, що загублений предмет повинен залишитися мертвим.
- Не можна лаятися на кладовищі, сваритися, з'ясовувати стосунки.
- Не можна насміхатися над ким-небудь, баламутити і жартувати.