Екс-міністр оборони ДНР» Ігор Гіркін вважає Україну окраїною Росії. По його словам, росіяни повинні боротися за те, щоб повернути її до складу своєї країни. Однак замість цього «Новоросію» «зливають» Заходу, а політичні «щури» догризають залишки «російської весни».
«Україна - не самостійна країна, а частину Росії з вкрапленнями сторонніх областей-елементів. Якщо Велика Росія не готова боротися за свою околицю, то не слід очікувати, що розчароване цим російське населення окраїни «піде на Голгофу» без ясних цілей і навіть без надії на повернення на Батьківщину», - каже бойовик Гіркін.
За його словами, те, чого не вистачає «армії Новоросії» - чесного командування. Адже зараз це військове командування - просто «покидьки», які намагаються нажитися на війні, щоб потім «злити» Новоросію Україні. Тому бойовиків при такому командуванні просто зневажають і все менше добровольців йдуть до лав захисників «русского міра» на Донбасі. А доказом цього є невтішні новини від бойовиків на Донбасі.
«Вже неодноразово мені повідомляли, що ополченці з інших областей України, які вже воювали в ВСН з самого початку (у тому числі - починаючи зі Слов'янська), тепер не можуть влаштуватися на службу за контрактом – їх «відсилають» в рідні житомирські, київський і т. п. військкомати ... а донецькі військкомати їх не можуть «закликати». Типу «не місцеві». А тут паспорта російські ... І яка буде процедура їх отримання, цікаво? Отримувати мешканці окремих районів або всього Донбасу? Або віза Ахметова на кожній анкеті знадобиться?» - обурюється ситуацією Гіркін.
Він упевнений, що в кінці кінців «русский мир» капітулює перед Заходом, причому не тільки на Донбасі, але і на інших фронтах, наприклад, в Сирії.
«Війна - це продовження політики» і підпорядковується політиці. А політика у нас йде до капітуляції перед Заходом на всіх фронтах. Причому, чим далі - тим безперечніше. Під гучні бравурні фанфари «сирійських перемог» (примарних і швидкоплинних - впевнений в цьому), під які щури під тихий шерех «догризають» залишки «Російської Весни», - стверджує Гіркін.