Вдалині нерозбірливо видніється біла табличка з написом Донецьк. А розтрощені шматки асфальту, які колись були центральною трасою, що вела з Покровська до шахтарської столиці.
Тепер остання автобусна зупинка перед містом служить укриттям для нічних вилазок проросійських бойовиків.
Здавалося б, осінні дощі та багнюка повинні були зупиняти ворога підходити ближче, але природний фактор їм тільки на руку.
Тумани, дощ, опале листя – змінює тактику бойовиків, тепер атаки все частіше чути вдень, а вночі на полювання виходять штурмові групи.
Гасити вогонь ворога дозволяє великокаліберний кулемет. Однак одиночні простріли бойовиків для армійців не привід давати відповідь.