Вчені виявили, що гігантська жаба Beelzebufo ampinga, що жила 70 мільйонів років тому, мала таку силу стиснення щелеп, що була здатна пожирати невеликих динозаврів
Beelzebufo ampinga - найбільша жаба, що жила коли-небудь на Землі (у всякому разі, з відомих нам). Особи даного виду мешкали на Мадагаскарі 70-65 мільйонів років тому. При цьому вони були схожі на сучасних рогатих жаб, і завдяки цьому подібністю вчені змогли зробити дивовижне відкриття.
Рогаті жаби, або рогатки, відрізняються своїми круглими тулубами і величезними ротами. Їх і вивчили фахівці, щоб визначити силу стиснення щелеп древньої жаби. Як повідомляє портал ScienceAlert, вчені використовували спеціальний датчик сили, зроблений з двох пластин, покритих шкірою. Коли рогатка кусала пластини, вони точно вимірювали силу стиснення її щелеп.
Рогата жаба з діаметром голови 4,5 сантиметрів має силу укусу 30 ньютонів (приблизно 3 кілограми). Це дозволяє їй затиснути в щелепах здобич, спійману за допомогою липкого язика, і не дати їй втекти. Як зазначає дослідник Марк Джонс (Marc Jones), рогатки, на відміну від більшості інших жаб, мають потужні щелепи і харчуються тваринами таких же розмірів, як і вони самі, – жабами, зміями і гризунами. Далі, автори роботи вивчили ще більших рогатих жаб, що живуть в Південній Америці і мають рот розміром близько 10 сантиметрів: сила стиснення їх щелеп склала 500 ньютонів (приблизно 50 кілограмів).
Даний метод шкалювання, що зв'язує силу укусу і розмір тулуба і голови, працював і у випадку з іншими тваринами, включаючи риб, рептилій і гризунів. Таким чином, дослідники застосували його і до Beelzebufo ampinga. Рот древніх жаб становив приблизно 15,4 сантиметра в ширину, а сила стиснення щелеп - 2 200 ньютонів (близько 224 кілограмів). За словами Джонса, це дозволяло гігантським вимерлим жабам пожирати, наприклад, невеликих динозаврів.