Безумовно, сама перша версія, яку висувають, – професійна діяльність.
Таку думку в коментарі висловив політолог Володимир Фесенко, аналізуючи ситуацію із загибеллю журналіста Павла Шеремета.
«Але потрібно звернути увагу на те, що Шеремет не був журналістом-розслідувачем, він не спеціалізувався на якихось резонансних справах, не був залучений в якісь інформаційні або корпоративні війни», – міркує політолог.
За його словами, Шеремет був журналістом з досить помірними позиціями.
«Тому виникає питання, кому було вигідно його вбивати і за що. Звичайно, можна висловлювати версії про «білоруський слід». Так, він був звідти родом, у свій час там були конфліктні ситуації, але зараз цього не помічено», – аналізує експерт.
Безумовно, може бути версія і про спецслужби сусідньої країни. Шеремет бував у Росії, критикував нинішній режим, але навряд чи настільки, щоб його можна було вважати ворогом РФ. Тим більше, трагедія сталася в Україні.
Як підкреслив Фесенко, слід звернути увагу на наступний момент – підірваний автомобіль Олени Притули, керівника «Української правди», а це один з найсильніших ресурсів у політичній частині інтернет-простору.
«Звичайно, тут можна вибудовувати різні припущення. Чи було це спробою прибрати Притулу і потім якимось чином заволодіти «Українською правдою»? Це може бути одним з варіантів», – припускає експерт.
Сьогодні, 20 липня, близько 8 години ранку внаслідок вибуху автомобіля загинув відомий журналіст, ведучий радіо «Вести» і один з керівників сайту «Українська правда» Павло Шеремет.