Головна героїня першого полнометражнго фільму бойовиків ДНР "Ополченочка" втекла з окупованої території до України, і тепер навіть готова свідчити про всі военні злочини Росії на Донбасі в Гаазькому трибуналі.
Жінку називали символом "Новоросії". Вона пройшла стрімку військову кар'єру: від санітарки - до командування цілим полком. Легендарний командир танкового екіпажу.
Прем'єру "фільму" окупанти вже анонсують на 9 травня. Але головна героїня стрічки втекла з окупованої території не дивлячись на високу військову посаду, кар'єру, гроші і почесті
Сюжет фільму простий - три жінки сідають на танк і під прапором "Новоросії" перемагають диким "укрів". У кіногероїнь є реальні прототипи - "ДНРівській" жіночий танковий екіпаж. Позивний командира - "Вітерець". Справжнє ім'я - Світлана Дрюк. У рекламі фільму всюди її справжні кадри.
Однак зараз, коли окупанти готуються до прем'єри, "Вітерець" піднімає келих за Україну і розповідає про співпрацю з українською контррозвідниками. Саме вони вивели Світлану з окупованої території. До сьогоднішнього дня "Вітерець" вдало водила за ніс своїх колишніх роботодавців, розповідаючи про те, що знаходиться в Ростові, у приватних справах.
Після втечі вона кілька місяців відправляла "Селфі" з України. Переконувала, що знаходиться в Росії.
"Поки, за легендою, я в лікарні в Росії", - розповідає жінка.
Феноменальна пам'ять і працездатність швидко піднімали її по кар'єрних сходах в підрозділах найманців. Командні посади в реактивному дивізіоні під час штурму Дебальцеве. У батальйоні "Чебурашка". У горезвісній "дев'ятці" - угрупованні, яке атакувало Широкино. Вершина кар'єри - командування "одинадцятого полку", найбоєздатнішого підрозділу бойовиків
"Мені кажуть, ти воювала, ти вбивала людей, так, я в чотирнадцятому році стала начальником штабу дивізіону. Я себе не виправдовую, просто тоді був такий час, і я виконувала те, що мені говорили", - говорить Світлана.
Але особистий мотив змусив її повністю змінити своє життя і опинитися на українській стороні: "Я маю тут, сподіваюся, одного, який мені набагато ближче. Він співробітник спецслужби. І ставлення всіх хлопців, які беруть участь в моїй нинішній долі, дуже відрізняється від того, що я там бачила. Не шкодую".
Після того, як Світлана покинула ДНР, її двоє дітей, Дмитро і Наталя, залишалися в Донецьку. Працювати з контррозвідкою вона була готова лише за однієї умови. Якщо в вільну Україну доставлять її дітей.
"Дійсно могли (вбити дітей). Спочатку б знущалися, робили б так, щоб ця інформація дійшла до мене, щоб виманити мене знову туди або отримати щось інше. Знущалися б - це точно. А якби нічого цим не домоглися, знищили б", - говорить вона.
Етап за етапом, Дмитра і Наталю виводили з Донецька.
"Я є в базі відомого сайту "Миротворець", і я думав, що нас з сестрою тут відразу схоплять, заарештують, а може й гірше буде. Особливо за сестру переживав, коли сюди їхали. Тому, якби я з першого дня знав би, куди ми їдемо, я б не поїхав. Мама сказала просто, довіртеся мені, все буде добре", - розповідає Дмитро Дубина.
Світлана стверджує, що готова свідчити проти РФ в міжнародному трибуналі. І навіть готова в разі агресії повернутися на фронт вже в українській формі