В Україні немає контролю за гігієною і дезінфекцією в лікарнях. Похід до лікаря може запросто закінчитися герпесом і навіть ВІЛ. Найбільше загроз в сільських лікарнях і маленьких містах. Сайт "Сегодня" дізнався, які болячки можна підхопити на прийомі у лікаря.
Від герпесу до ВІЛ
"У лівому кутку рота з'явилася червона висипка. Я подумала, що просто слюновідсмоктувач натиснув, поки лікар пломбу ставив. Але потім висип перетворився на бульбашки", – описує свій похід до стоматолога Тетяна Коваленко.
В Україні щорічно 4000 осіб заражаються внутрішньолікарняними інфекціями. У Німеччині фіксується щороку 900 тис. випадків, каже президент Асоціації медичних сестер України Галина Івашко. У нашій країні цифра менше, оскільки медперсонал приховує реальну ситуацію. Фіксується тільки те, що не можна замовчати, додає Івашко. Найчастіше пацієнти заражаються в дитячих лікарнях, в хірургії та травматології, в пологових будинках і відділеннях, де застосовується штучна вентиляція легенів.
Перелік хвороб, які можна підхопити, великий. Насамперед пацієнтові загрожують стафілококова інфекція, синьогнійна паличка та інші бактеріальні збудники. Для медпрацівників небезпечні герпес, бактеріальні інфекції. Але 80% загроз – це гепатити та ВІЛ, зазначають в асоціації "Служба організації інфекційного контролю". Всього бактерій, які можуть викликати внутрішньолікарняні інфекції, більше 200.
Половина лікарів не миють руки
Ставлення медиків до гігієни і чистоти у фахівців викликає шок. З 2012 року асоціація "Служба організацій інфекційного контролю" і Асоціація медсестер України почали проект "Чиста лікарня безпечна для пацієнта". 40% лікарень нехтують елементарними правилами. Медсестри і лікарі часто миють руки брусковим милом, потім витирають їх тканинними рушниками – це порушення норм МОЗ.
Більша частина медичних інструментів одноразова – вони викидаються після процедури. Але є проблеми з дезінфекцією складних інструментів – ендоскопів або дихальних контурів. Для їх очищення потрібно спеціальне автоматизоване обладнання – часто його немає в медустановах.
"У всіх лікарень є кошти для дезінфекції. Це окрема стаття витрат і ці кошти є завжди. Інша справа, що це кошти. Адже можна використовувати хлорку, як найдешевшу, або сучасні засоби дезінфекції, зареєстровані Міністерством охорони здоров'я – економні і дієвіші. Сьогодні як мінімум 55% лікарень користуються старими засобами для дезінфекції, тобто проводять гігієнічні процедури на рівні минулого століття", – говорить Олег Ковальський, президент Асоціації "Служба організації інфекційного контролю".
За п'ять років роботи проекту виявилося, що 90% санітарок не вважають за потрібне дезінфікувати руки, але 80% медсестер руки миють. 40-50% лікарів вважають, що руки годі й дезінфікувати, тому що вони користуються рукавичками. Однак рукавички захищають від інфекції тільки лікаря, а не пацієнта, зазначає Олег Ковальський. Зараз проект "Чиста лікарня безпечна для пацієнта" охоплює 20% медустанов країни. Крім перевірок, фахівці вчать медиків правильно дезінфікувати інструменти, стежити за гігієною під час роботи.
Як захиститися від інфекцій в лікарнях
Частіше мити руки і звертати увагу, чи миє руки медперсонал перед процедурами – головні правила, говорить терапевт Володимир Мирошник.
"У лікарнях прибирають досить часто, але хворі – головні рознощики інфекцій. Самі лікарі теж бояться заразитися, тому максимально намагаються дезінфікувати і інструменти, з якими працюють, і руки", – додає медик.
Як не заразитися в лікарні:
Не чіпати предмети інших пацієнтів, не користуватися чужим посудом, книгами, іграшками та іншими речами.
Не торкатись до медичного обладнання, яким користуються тільки в рукавичках
Не торкатися до інших пацієнтів.
Правильно харчуватися, щоб зміцнити організм.
Переконатися, що медперсонал користується рукавичками, чистими масками, змінним взуттям.
До травня цього року контролювала чистоту в лікарнях Держсанепідслужба. Але структуру закрили. Зараз за дотримання санітарних норм в лікарні відповідає головний лікар.
Зазначимо, днями в різних країнах відзначали Всесвітній день миття рук.