Два роки без опалення і майже три місяці без газу, світла і води. В таких спартанських умовах живуть мешканці гуртожитку у самому центрі Києва. Торік зимували без опалення, а зараз – змушені готувати собі їжу на подвір’ї, розпаливши багаття!
У своїх бідах люди звинувачують приватну компанію, якій належить будівля. Мовляв, таким чином їх силоміць виживають з осель.
Колись гуртожиток належав Київміськбуду. Сюди ж заселяли родини, що працювали на підприємстві. Та на початку незалежності України все це майно опинилося у приватних руках. І тепер власник споруди, майже у центрі Києва, пропонує мешканцям, переїхати в інший гуртожиток. Мовляв, будівля в аварійному стані. Та люди бояться, що їх просто викинуть на вулицю без будь-якого житла.
Переселення на умовах власника мешканців не влаштовує категорично. Бо той пропонує укласти таку угоду, що фактично позбавить людей власного житла.
Власник гуртожитку переконує: мешканці їх не правильно зрозуміли і все начебто перекручують. Мовляв, в угоді вказано ліжко-місце, бо так прописано у законодавстві. А насправді людям надають кімнати. Залежно від кількості осіб у родині.
В новий гуртожиток вже переселилися зі 150 родин 120. В аварійному лишилися жити лише 30 сімей, – переконують власники будівлі. І звинувачують тих, хто там лишився, у шантажі. Мовляв, вони вимагають собі квартири. Хоча на це права не мають.
А ще у компанії додають: навіть надавати новий гуртожиток для постояльців вони не повинні. І пішли на зустріч мешканцям добровільно. Мерія у конфлікт не втручається, бо приміщення не комунальне, а приватизоване. От і виходить зачароване коло безвідповідальності.