Посол ЄС в Україні перелічив, які виклики стоять перед Україною у 2017 році та пояснив, що зробить державу №1 у Східній Європі.
Під час 13-ї щорічної інвестиційної конференції Dragon Capital голова Представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі розповів, яких кроків чекає міжнародна спільнота від української влади та суспільства і пояснює, які ресурси європейці можуть надати державі. НВ Бізнес публікує основні тези з виступу дипломата.
Щодня ми запитуємо: як так може бути, що маючи всі необхідні активи, Україна не може залучити інвестиції. Адже залучення інвестицій – це надзвичайно важлива річ для економічного зростання країни, без росту можна забути про створення робочих місць. У 2016 році вперше за останні три роки ми спостерігали економічне зростання. У 2017 році ми очікуємо, що ця тенденція буде консолідовуватися. Але ріст у 2,5-3% – не те, що ми хотіли б бачити.
Україна багато зробила для того, щоб побороти корупцію, здійснити децентралізацію, покращити газовий ринок, поліпшити ситуацію, яка була жахливою у секторі охорони здоров’я, реформувати сектор фінансових послуг. Але, звичайно, були і розчарування. Коли доходить мова до реформування державних підприємств, або приватизації, чи земельної реформи – ми очікували більшого. Ми розуміємо, які перепони стоять. Уряд знає, що треба робити. І ми сподіваємося, що буде й політична воля на проведення цих реформ.
Торгівельні відносини з Росією в останні місяці ще більше погіршилися, і це має вплив на народне господарство України, адже Росія історично була основним стратегічним партнером. Тож, в цілому, зовнішні виклики лишаються для України суттєвими.
Проте найбільший з викликів, який не дає залучати інвестиції, випливає саме із внутрішніх факторів – це реформи. За останні 3 роки зроблено більше в сфері реформування, ніж за попередні 23 роки. Але проблема в тому, що під час кожної реформи проявляються шкурні інтереси. Є ті, хто намагається збити з курсу цей процес. Політичному керівництву дуже важко проводити нові законодавчі ініціативи через парламент, оскільки у Верховній Раді є багато егоїстичних інтересів олігархів, які маніпулюють парламентаріями. Це є основною перепоною будь-якої серйозної глибокої реформи в основних сферах економіки.
Я щодня дивуюся рівню політичної обізнаності і освіченості робочої сили в Україні, і зокрема молодого населення, а також рівню технологій в цій країні. Звичайно, не треба розповідати і про якість сільськогосподарських земель, є велика промислова спадщина. Україна – велика країна, 45 млн перебувають у серцевині європейського континенту. І за цих умов інвестори не поспішають повертатися до України. Чому ж інвестори не приходять? Відповідь дуже проста – недостатність верховенства права. Це означає, що реформа у судочинстві має просунутися вперед. Ми хочемо, щоб нові судді обиралися незалежними інспекторами і міжнародна громадськість готова допомогти в цьому. Я пояснював українській владі, що верховенства права не буде, допоки працюють старі судді і допоки не будуть створені антикорупційні суди. Це основоположний момент, якщо Україна хоче бачити нові інвестиції.
Ми занепокоєні тим, яка складається ситуація в НАБУ. Ми знаємо, що зараз буде проводитися аудит. І ми сподіваємося, що цей аудит матиме за мету визначити слабкі сторони НАБУ, що дозволить нам покращити ефективність органу, а не замістити керівництво НАБУ, яке до цього моменту прекрасно справлялося зі своїми завданнями. Ми повинні забезпечити, щоб новостворені інституції мали повагу і мали усю необхідну ресурсну базу для впровадження своєї політики.
Звісно, дуже важливо побачити справжню реформу прокуратури. Досі ми не бачили позитивних ознак реформи, яких ми очікували. Ми хочемо побачити реформу Верховного суду і Вищої ради юстицій. На цей напрямок було мобілізовано дуже багато коштів міжнародних фінансових установ і донорів.
Підсумовуючи, є одна умова залучення інвестицій на майбутнє – це продовження реформ, які створять верховенство права. Після того, як верховенства права буде досягнуто в Україні, ви можете бути впевнені у значно вищій конкурентоздатності, порівняно з усіма вашими сусідами. Тому що в Україні найбільші ресурси, в т.ч. сільськогосподарські, порівняно з рештою країн.
Ми бачимо, що Україна є жертвою зовнішньої агресії. Ми бачимо, що немає якого-небудь рішення всередині країни щодо розв'язання Донбаського конфлікту. І разом з тим держава платить дуже велику політичну і економічну ціну, і це є проблемою, щоб говорити про суттєве зростання економіки України.
Ми всі розчаровані тим, як реалізовується Мінський процес. Але якби не Мінські угоди, то ескалація конфлікту була б ще гіршою. І ми не бачимо наразі альтернативи Мінським угодам. Звичайно, Росія і сепаратисти мають багато речей зробити зі свого боку задля припинення вогню, звичайно, вся зброя має бути відведена. Я був минулого понеділка у Маріуполі на лінії зіткнення. І ми бачили зброю, вони навіть не маскують її. Ми сподіваємося, що будуть створені умови у найближчому майбутньому для проведення виборів у Донецькій і Луганській областях. Але це волевиявлення повинно бути проведене на умовах ОБСЄ.
Щодо блокади ОРДЛО, то це негативно впливає перш за все на населення з обох сторін лінії зіткнення, а також на економічне становище з обох сторін. Водночас запровадити інклюзивний підхід до окупованих територій і жорсткіше боротися з незаконною торгівлею є правильним, і ми підтримуємо такий підхід.
Чесно кажучи, ми здивовані рішенням РНБО щодо блокади, бо ми місяцями просили запровадити інклюзивний підхід і план дій для підтримки окремих територій Донецької і Луганської областей з метою зменшити страждання населення і сформувати умови для примирення населення з обох боків лінії зіткнення. Рішення РНБО у цьому напрямку не йде, але ми розуміємо, що з того боку було зроблено кілька нових кроків, які змусили українську владу корегувати свою політику. Ми наразі вивчаємо картину і формуємо свою позицію.
Про безвіз. Україна змогла досягти прогресу у 144 галузях, зокрема й у верховенстві права. І ЄС це величезна бюрократична машина, але якщо все йтиме за планом, то до кінця червня українцям дозволять їздити у короткострокові поїздки до ЄС без візових вимог.
ЄС мобілізував майже всі свої політичні інструменти, щоб допомогти цій країні. Один з яких – макрофінансова допомога. Ми виділили 3,44 млдр євро. Наразі ми здійснюємо другий етап макроекономічної допомоги. Шість тижнів тому було прийняте рішення направити другий транш у розмірі 600 млн євро. Ця пропозиція зараз приймається, і ці кошти виділять у наступні тижні.
Жодна інша країна не має так багато активів, але я також не знаю країни, перед якою було б стільки викликів. Якщо ви зможете подолати ті виклики, які стоять перед вами, то за кілька років ви зможете досягти рівня демократичних засад східної та центральної Європи. Із такими ресурсами ви просто не можете програти.