Українська розвідниця Надія Боговіч розповіла цікавий випадок про те, як українські військовослужбовці поставили на місце зухвалих правоохоронців.
"Дзвонять мені якось з місцевої поліції:" Ми б хотіли з вами поговорити". Я тоді всім казала, що я - волонтер, але вони наполягали: "Просто уточнимо, заїжджали ви на шахту "Бутівка" чи ні". Я зібралася їхати до поліцейських, а "Май" мене зупиняє: "Почекай, їдемо з тобою. "Сироти" немає, не дай Боже з тобою щось трапиться, що ми йому скажемо?", - починає розповідь Надя.
Бійці сіли в машину, яку готували до виїзду на передову, в багажник був заповнений боєприпасами та зброєю.
"Під'їхали. На мене вже чекають біля дверей, і, о-па. Двоє мені руки заламали, в "ментуру" запхали і повели на третій поверх. По дорозі руки вище, і вище. Хтось каже: "Давай наручники". Я у відповідь не мовчу: "Х...чники". Розмовляють зі мною російською: "Щас тебе взагалі п..да буде! У вас незаконне збройне формування, ти вбивала людей!"- "Я? Я крім хліба нічого на позіції не возила! Якби я когось вбила, то вже б сиділа", - Надя в особах переказує діалог, зображуючи "театральну" невинність.
Через десять хвилин "допиту" у неї задзвонив телефон, це командир почав турбуватися.
"Телефонує "Май": "Надія, що там? Все нормально?" - "Ненормально" - "Що?" - "Погрожують" - "Ти на якому поверсі?" - "Третій, праворуч від входу". Поліцейський мене перебиває: "Стули пельку. Відповідай на питання". Кажу: "Я не розумію російську мову. Розмовляй зі мною українською. І ти чого тикаєш на мене?". Він у відповідь замахується на мене прикладом. А я відразу зрозуміла, навіщо у мене запитали на якому я поверсі: "Спробуй! У вікно подивися". Він від того вікна аж відлетів. Побратими вийшли з машини зі зброєю і дивляться на наш поверх. У поліцейських відразу мова з'явилася: "Вибачте", "Перепрошуємо".
І знову телефонує "Май": "Вмикай гучний зв'язок? Чути всім? Вона сказала "Плюс". У вас п'ять мінус. Якщо вона скаже "мінус" - чекайте". Поліцейські завмерли: "Що буде, якщо ти скажеш "мінус"? - "П...да буде". Вони знову "Вибачте", "Давайте, ми вас проведемо до виходу", "Обережно, тут висока сходинка", - Надя зі сміхом завершує розповідь про "нюанси".