Дмитро Фірташ, лідер одного з кланів Януковича, продовжує користуватися привілеями олігарха попри те, що вже три роки не може повернутися до України.
Обов'язкові атрибути олігархів – це нерухомість закордоном. Корумпуючи чиновників та залишаючи після себе зруйновану економіку в Україні, вони та їхні діти потім насолоджуються привілеями західного світу – їхніми курортами, клініками, банками, університетами.
За гроші, виведені з України, Дмитро Фірташ став власником розкішних будинків у Лондоні, Відні та на Лазуровому узбережжі Франції, в елітному поселенні Сен-Жан-Кап-Ферра. Весь його бізнес, який приніс нечувані статки, був побудований на постачаннях газу через корупційну фірму-прокладку "Росукренерго", а також на виробництві хімічних добрив. При цьому український олігарх, якого хоче забрати до себе американське правосуддя, зараз почувається так само впевнено, як в часи Віктора Януковича.
Дмитро Фірташ був арештований у березні 2014 року в австрійській столиці Відні за запитом ФБР. В Америці проти нього розслідується кримінальна справа за хабарництво при отриманні дозволів на видобуток сировини в Індії, яка при переробці в титан мала йти на виробництво літаків. З-під варти він вийшов, заплативши найбільшу в історії Австрії заставу – 125 мільйонів євро, які за нього вніс російський олігарх Василь Анісімов.
Потрапивши на свободу, Фірташ у тому ж таки березні 2014 року зустрівся з майбутнім президентом Петром Порошенком та домовився про взаємну підтримку, а також про виключення з виборчої боротьби Віталія Кличка. З тих пір Фірташ не залишає межі Австрії, побоюючись нового арешту за американським зверненням.
Але в Україні Дмитро Фірташ зберіг вплив на політичне життя – він контролює декількох депутатів та володіє найбільшим каналом "Інтер". Навіть зараз, через три роки після втечі, інтересам Фірташа підпорядковуються урядові рішення. Зокрема, на замовлення олігарха Міністерством економічного розвитку було введено ввізні мита на азотні добрива.
Щоб зрозуміти цинізм, наведу декілька деталей. Фірташ став власником найбільших хімічних заводів України, придбавши їх за гроші російського "Газпромбанку". Як писала російська преса, акціонер “Газпромбанку”, партнер Путіна по дзюдо Аркадій Ротенберг отримав за це половину українських активів Фірташа.
І тепер розрахуватися з ним олігарх воліє коштом українських аграріїв. При чому Мінекономіки ввела єдину ставку на імпорт сировини, хоча закон вимагає визначати її розмір окремо для кожного виробника. За прогнозами, через введення мита на імпорт азотних добрив в інтересах Фірташа сільськогосподарські виробники переплатять 7 мільярдів гривень.
Так само олігарх продовжує заробляти на продажі газу українцям. Уряд досі не змінив постанову, якою на дочірні підприємства Фірташа покладені спеціальні обов’язки щодо постачання природного газу від "Нафтогазу" до побутових споживачів. Наразі ці суб’єкти фактично є зайвими посередниками, які до того ж не розраховуються з "Нафтогазом".
На кінець травня сума заборгованості збутових організацій досягла 29 мільярдів гривень, з них 20 мільярдів – це борги компаній, власником яких є Дмитро Фірташ. При цьому населення є найбільш дисциплінованим платником за спожитий газ.Так, до виконання своїх вимог по усуненню конкурентів Дмитро Фірташ зупинив черкаське підприємство “Азот”. А воно є найбільшим боржником "Черкасиобленерго". У підсумку, працівники організації не отримують зарплату, колектив страйкує, а це ставить під загрозу енергопостачання області.
Тобто все робиться для того, щоб Дмитру Фірташу та його російським кредиторам дали заробити на українцях. Окрім створення відомством сприятливих умов для Фірташа шляхом блокування імпортерів, олігарху також допомагає Антимонопольний комітет, який до сьогоднішнього дня не дав роз’яснення, чи він монополістом з виробництва азотних добрив в Україні. Сам олігарх фактично тримає в заручниках українців.
Тобто українські громадяни безкоштовно кредитують Дмитра Фірташа, щоб він міг утримувати своїх політичних сателітів та чисельну нерухомість закордоном.
Статки олігархів виникли не завдяки їхньому фінансовому генію або винаходу стартапів, які підкорили світ. Єдине, в чому вони сильні – це в рознесенні грошей по владних кабінетах, купуючи за хабарі лояльність чиновників. Чинний президент Петро Порошенко замість деолігархізації вступив із ними в змову. Тому після зміни влади головним завданням буде тотальне позбавлення впливу олігархів на політику.
Сергій Лещенко