За дослідженням компанії Research & Branding Group, в грудні 2016 року 34% населення були готові назавжди покинути Україну, не готові до такого кроку – 55% українців. Порівняно лютим 2015 року, міграційні настрої збільшилися на 6%. Але такої хвилі мігрантів, як у 90-х, в Україні немає.
"Кількість мігрантів трохи збільшилася через події 2014 року і економічну кризу. Але цей сплеск не такий великий і його не порівняти з масштабами 90-х. Кілька сотень тисяч людей стали трудовими мігрантами. Плюс ті, хто давно працює за кордоном. Точних даних про мігрантів в Україні немає", – розповідає Олексій Позняк.
Трудова міграція за кордон стала молодшою, зазначає експерт. Більше виїжджати у пошуках роботи стала молодь з вищою освітою і знанням іноземної мови.
"Ми очікуємо незабаром "омолодження" української трудової міграції. Молодь шукає найкращі можливості, вона активніша, і багато з них володіють іноземною мовою", – говорить прес-секретар представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Варвара Жлуктенко.
Повернутися в Україну планують 60% трудових мігрантів, наголошується в дослідженні МОМ за 2015 рік. Але серед молоді повертатися збираються вдвічі менше респондентів.
"Зупинити міграцію неможливо, якщо люди хочуть виїхати і заробляти. Країни, які стикаються з міграцією, повинні думати, як зберегти зі своїми громадянами зв'язок, і залучати їх інвестувати гроші у створення свого бізнесу на батьківщині, попереджати про небезпеки, торгівлю людьми", – додає Жлуктенко.
Міграційні процеси не кажуть про те, що населення дійсно покине країну, каже експерт.
Головними причинами можливої еміграції в грудні 2016-го українці назвали пропозицію прибуткової роботи (28%) та збройний конфлікт (27%). Далі йдуть економічні проблеми в країні (19%) і сімейні обставини (18%). Замикають список згадуваних причин можливої еміграції відсутність умов для самореалізації (9%) і політична нестабільність (7%). Третина українців (29%) заявила, що ніякі обставини не змусять назавжди покинути країну.