Місця обирають ще за життя, а померлим родичам будують оригінальні поховання. В Україні з'являється мода будувати родові усипальниці, розраховані на три, п'ять і навіть 10 поховань. Політики і зірки резервують цілі ділянки ритуальної землі і будують там мармурово-гранітні гробниці.
Байковий – найпрестижніший цвинтар країни. Йому 182 роки, він займає 70 га землі поблизу центру столиці. Простих киян тут не приймають майже півсотню років, але ховати продовжують. В інтернеті безліч оголошень про продаж місць на сімейних могилах. Ціна від 5 і до 20 тисяч доларів. Люди продають могили предків. "Він 31 рік тому спочив. Його душа давно нагорі. На жаль, моє коліно – потрібно робити операцію", - пояснив телефоном один із продавців, який хоче отримати за місце на цвинтарі 15 тисяч доларів.
Родичам визначних українців нові місця виділяють безкоштовно. За умови, що поряд на Байковому цвинтарі поховані близькі родичі. Директор цвинтаря повідомив, що розмір кожної ділянки під поховання визначає міська влада разом з Кабміном.
VIP-могил на цвинтарі постійно більшає. Вони оздоблюються мармуром і гранітом не лише ззовні, а й під землею. Труни зазвичай лежать у підземеллях, які відкриваються автоматично. Робітники кажуть, що чи не найвеличніший пам'ятник побудував чиновник із "Київзеленбуду" для дружини. Тепер і сам у ньому спочиває.
Політики бронюють місця ще при житті. Так, на могилі батька нардепа Сергія Льовочкіна зарезервовано щонайменше два місця. Поруч з екс-міністром транспорту Кірпи, кажуть робочі, теж можна доховати ще кілька осіб. Вільні місця є на могилі дизайнера Воронина і композитора-музиканта Мозгового.
Родові усипальниці здавна є ознакою визначного роду. Знатні сім'ї колись будували склепи, що нагадують каплички. У них можна було зайти, аби пом'янути померлих, які лежали у підземеллі. На Байковому збереглося близько 20 склепів. Але всі вони у поганому стані. Єдиний відкритий склеп у Києві – колишнього мера Степана Сольського, що на Лук'янівському некрополі. Нині там проходять церковні служби.