Група американських дослідників назвала найреалістичніші версії загибелі людської цивілізації. На думку вчених, кінець світу може статися із-за сонячної активності, зіткнення з астероїдом або виверження супервулкану. Однак при цьому невеликі групи людей можуть все-таки вижити. Стаття з описом найбільш ймовірних катаклізмів опублікована в журналі Science.
За першим сценарієм, Землі може загрожувати потужний потік високоенергетичних частинок, породжений корональним викидом маси (coronal mass ejection, CME). Останній являє собою викид речовини у вигляді плазми з сонячної корони. Останні наукові дослідження показали, що це явище пов'язане зі спалахами — потужними вибухами в атмосфері Сонця. Науковці згадують, що в 1989 році СМЕ привів до перегорання трансформатора в американському штаті Нью-Джерсі і відключення електрики в канадській провінції Квебек. У 1859 році відбулася рекордна за всю історію спостережень геомагнітна буря, названа Подією Керрингтона. Полярні сяйва виникали на широті Карибського моря, крім того, відбулися збої в роботі телеграфної системи.
Дослідники побоюються, що подібні бурі можуть привести до масштабного відключення трансформаторів, занурюючи цілі континенти в темряву. Масштабні відключення електроенергії будуть катастрофічними для країн, що залежать від розвинутих мереж. Відключаться інтернет, паливні трубопроводи, водяні насоси, банкомати та інші пристрої і прилади. Ймовірність потужного СМЕ в наступні 10 років становить 12 відсотків. Тим не менше можна прийняти заходи по зміцненню енергосистеми, а також розробити аварійні процедури.
На відміну від корональних викидів, зіткнення з астероїдом може призвести до фізичного знищення людства. Комп'ютерні моделі демонструють, що падіння на Землю космічного тіла діаметром один кілометр підніме хмари пилу, які позбавлять поверхню сонячного світла на кілька місяців. Не можна знизити збиток від такої катастрофи, але можна спробувати уникнути її. Вчені сподіваються, що в майбутньому з'являться планетарні системи захисту, які відхилять великі астероїди за допомогою ядерних вибухів.
Супервулкани — третя ймовірна загроза. Кожні 100 тисяч років одна з декількох великих кальдер випускає сотні кубічних кілометрів магми і попелу. Вважається, що виверження вулкана Тоба в Індонезії 74 тисячі років тому поставило предків людей на грань вимирання. Якщо подібне станеться зараз, то континенти можуть покритися метровим шаром попелу, загинуть сільськогосподарські культури, зруйнуються будівлі, засмітиться водопровід. Дослідники вважають, що таку подія можна тільки перечекати. Щоб нагодувати людей, що вижили, потрібно буде вирощувати гриби на листях і стовбурах загиблих дерев. При цьому модернізація існуючих промислових підприємств дозволить ефективно підготуватися до вулканічної катастрофи.