Життя в невеликому кримському містечку Щолкіне після російської окупації фактично завмерло. Нечисленні туристи, які відвідують колись популярний курорт, неохоче розлучаються зі своїми грошима і майже не приносять прибутку місцевим.
Цей населений пункт омивається неглибоким Азовським морем, а тому традиційно вважався "дитячим курортом". Однак зараз тут майже не залишилося не тільки приїжджих, а й місцевих. Вся молодь намагається роз'їхатися до перспективніших місць, а ті, хто залишився - ностальгують за минулими часами. Про повсякденне життя після анексії розповідають в репортажі "Крим. Реалії" (щоб подивитися, доскрольте до кінця сторінки).
"З роботою ніяк. Її немає, в основному всі працюють у приватних підприємців у торгівлі. Залишилися тут один садок, дві школи і магазини - більше нічого немає. Дуже багато виїжджає", - розповідає місцева жителька.
Якщо раніше одного курортного сезону було достатньо для того, щоб прожити цілий рік, то тепер прибутки в Щолкіному сильно впали.
"Тоді ми мали в день те, що зараз за тиждень (заробляємо. - Ред.). Українці раніше їхали відпочивати. Всі ресторани гуділи і гриміли всю ніч, зараз жоден ввечері не працює", - розповіла продавчиня сувенірів Світлана Олександрівна.
Однак певна кількість відпочивальників у місті все таки є. В основному - це росіяни з дітьми, які ще багато років тому звикли до цього курорту.
Свою історію також розповіла харків'янка Наталія, яка спочатку просто відпочивала в Щолкіному, а потім обзавелася тут нерухомістю. За неї однак після анексії довелося поборотися в суді.
Наталя згадала, як кілька років тому вона опублікувала фото з відпочинку в тоді вже окупованому Криму. Під постом в соцмережі на неї обрушився шквал критики: чого, мовляв, до ворога їздиш. Однак жінка з цим незгодна, тому що не визнає Крим російською територією.
"Якщо ти хочеш щось Путіну подарувати - подаруй, а я свій будинок не подарую", - пояснила вона свою позицію.
"Наскільки я знаю це місце, років 15, ніхто не зачіпав ні татар, ні росіян, ні українців, ні вірмен", - розповіла також Наталя про життя до анексії.