Україна веде справжню війну з журналістами, пише американський журналіст Ян Бейтсон у статті для New York Times.
Автор вирішив розповісти про ставлення влади до журналістів після того, як знайшов своє ім'я в скандальному списку українського сайту "Миротворець", який вже не вперше публікує особисті дані журналістів з різних країн. За словами Бейтсона, його включили в список, за те, що він поїхав висвітлювати крах малайзійського "Боїнга" на підконтрольну ДНР територію.
"Моє ім'я, адресу електронної пошти і номер телефону були опубліковані разом з ще 4 тисячами контактів журналістів, причому як фрілансерів, так і співробітників шанованих компаній, таких, як Reuters, BBC, The New York Times. Нас всіх колективно затаврували як "спільників терористів" тільки за те, що ми попросили акредитацію..." – зазначає Бейтсон.
Журналіст уточнює, що "Миротворець" отримав підтримку на рівні офіційних властей. Зокрема, депутат Верховної Ради і радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко не тільки схвалив такі списки, але і закликав журналістів допомагати Україні вести інформаційну війну проти Росії".
Засудження з боку ОБСЄ, "Комітету захисту журналістів" та інших організацій призвело до короткочасного блокування "Миротворця", однак сайт знову запрацював після особистого втручання глави МВС України Арсена Авакова, який підтримав ресурс і звинуватив його супротивників у "підтримці сепаратизму".
Як тільки сайт запрацював, на ньому з'явилися нові списки, а редактори ресурсу запропонували не "скиглити про свободу слова". Більш того, Антон Геращенко назвав фігурантів списку "Миротворця" "потенційними шпигунами".
"Сайт та його прихильники у владі вважають, що журналістів слід розділити на два табори: тих, хто за владу, і тих, хто проти. Причому незгодні журналісти повинні замовкнути", – пише Бейтсон.
Сайт "Миротворець", який пов'язують з особистістю депутата Верховної Ради Антона Геращенка, опублікував перший список з іменами журналістів 11 травня 2016 року. Ресурс був закритий 13 травня через реакції міжнародних організацій, проте відновив роботу вже через тиждень. Останній список був розміщений 24 травня, він містив особисті дані 293 журналістів з 59 країн.