Медичну реформу в Україні – проект Закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, яку ще у квітні 2017 року підготували у Кабінеті міністрів – нарешті підтримала Верховна Рада.
За законопроект у другому читанні та в цілому у середу, 18 жовтня, проголосувало 240 народних депутатів.
Вказаний законопроект є базовим для медичної реформи. Зокрема, у ньому передбачено гарантований пакет послуг і лікарські засоби за рахунок державного бюджету для громадян України. Зокрема, за рахунок держави будуть оплачувати надання екстреної, первинної та паліативної медичної допомоги. Ще однією новацією є зміна принципу фінансування – замість витрат на "ліжко-місце" тепер використовуватимуть принцип "гроші ходять за пацієнтом".
У МОЗ планують, що за кожного пацієнта сімейному лікарю буде нараховано 370 гривень. За малих дітей та людей похилого віку – платитимуть удвічі більше. Але не вся ця сума йтиме до лікаря.
У неї закладені також видатки медзакладу. Тобто кошти підуть не лише на оплату праці сімейного лікаря, а й медичного персоналу, комунальні платежі та витратні матеріали. Попри це чиновники запевняють, зарплата зросте. На це сподіваються і самі лікарі.
Зміни передбачають – бюджетним коштом людей рятуватимуть в екстрених ситуаціях та доглядатимуть під час смертельного захворювання. Безкоштовними також будуть пологи. Натомість з власної кишені пацієнту доведеться заплатити за естетичну медицину, частково стоматологію та звернення до вузького спеціаліста без скерування.
Окрім того, документ визначає, що розробку стандартів медичної допомоги, проведення оцінки медичних технологій, акредитацію закладів охорони здоров'я здійснюватиме спеціалізоване державне некомерційне агентство.
Суть реформи полягає в тому, що при зверненні до лікарні, туди напряму потраплять кошти, без втручання чиновників, які вручну їх розподіляють. Безумовно, ці кошти приходитимуть до того, як пацієнт звернеться до шпиталю. Ми ж всі розуміємо, що лікарня повинна за рахунок чогось існувати. В усьому світі медицина фінансується шляхом авансування, або так званих "стратегічних закупівель", коли наперед поміщаються замовлення на послуги. В залежності від кількості пацієнтів, все потім коригується,
– розповів заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк