На радіо та телебаченні крутять рекламні ролики Генеральної прокуратури. Це, м'яко кажучи, вже надзвичайно близько до дна. Я можу помилятись, але раніше нікому подібна реклама на думку не спадала.
В них йдеться про те, як багато Генпрокуратура здобула, досягла, повернула до бюджету, а все завдяки сонцеликому Юрій Віталійовичу. "Голосуй за закон", "голосуй за справедливість", "голосуй за Юру"… Стоп. Вибачте, почав читати 25-й кадр. Близькі вибори даються взнаки.
Давайте ми зараз уявимо, що це не початок передвиборчої кампанії одного генпрокурора, а просто Генеральна прокуратура відчула нестачу народної любові і вирішила її здобути таким оригінальним способом, як реклама на KISS FM.
Я навіть можу припустити, що хтось зі слухачів роликів реально відчує симпатію до ГПУ. Для цього потрібно буквально кілька дрібничок. Щоб цей слухач до цього ролику нічого не чув про те, що:
1. Генеральна прокуратура України закрила кримінальну справу екс-міністра фінансів Юрія Колобова. Мова йшла про крадіжку 220 мільйонів гривень. Справу закрили ніби через те, що Колобов дав важливі свідчення проти інших учасників злочину, але в той же день адвокат екс-міністра заявив, що той нічого такого не свідчив і пообіцяв подати на ГПУ до суду за брехню.
2. В Україну повернувся Микола Злочевський. Стосовно нього і його компаній був цілий пакет кримінальних справ. Але він відбувся копійчаною сплатою податків. З розшуку його ГПУ зняла.
3. Вишки Бойка – найгучніша, мабуть, афера за часів Януковича – із закупівлею бурових платформ в два дорога у спітчах Генпрокурора стали вишками не Бойка. Бойко – це екс-міністр енергетики.
4. Суддя, який пропонував хабар головному прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і був затриманий, повернувся на роботу. Прокурори забули вчасно подати клопотання. Забули.
Ну я не знаю, чи має сенс перераховувати факапи бодай за останній місяць? Давайте просто прізвищами: Злочевський, Колобов, Бакулін, Довгий, Іванющенко, Бойко, Пашинський. Ім'я їм – легіон. От у цих людей є всі підстави любити Генпрокуратуру.
А в того, хто чув їхні прізвища, бачив їхні імена у заголовках типу "кримінальну справу закрили" – немає. І я маю величезний сумнів, що 30-секундна промова про надої ГПУ щось змінить.
Однак. ГПУ була б не ГПУ, якби не додала абсурду. Як і випадку з Колобовим, справу проти якого закрили за свідчення, яких він не давав. Коли реклама почала лунати з кожної праски, виникло питання – у скільки бюджету обходиться цей рекламний бенкет?
І знаєте що, ні в скільки.
Генеральна прокуратура не виробляла, не замовляла і не розміщувала ролики, які зараз транслюються на телебаченні і на радіо. Але при цьому Генпрокуратура вдячна замовнику, який ці ролики розмістив, тому що побачили нашу позитивну роботу. Ми не знаємо, хто їх розмістив, але вся озвучена інформація відповідає дійсності,
– йдеться в офіційній заяві ГПУ.
Вони переконують нас, що знайшовся персонаж, який вгатив десятки тисяч доларів у рекламу Луценка, і це не сам Луценко, а ГПУ взагалі не знає хто це, але він кльовий пацан.
Окей, давайте пограємо у це. Уявімо, що те, що нам лиють у вуха, це не… ну коротше, це щось пристойне. Хто б у нас міг бути таким фанатом Юрія Віталійовича? Чорт, ті самі прізвища спадають на думку. Злочевський. Колобов. Бойко. А взагалі, байдуже. Хто б не оплатив рекламу Юрію Луценку – це хабар. Потужний такий передвиборчий хабар.
Є другий варіант, я впевнений, на нього зараз зроблять ставку. Це була соціальна реклама. Навіть висновок Нацради з питань телерадіомовлення є, що вихваляння ГПУ – це соціально важлива річ.
Але бачте, будь-хто хоч трохи знайомий з реаліями українського телерадіомовлення знає, що безкоштовне розміщення реклами, навіть соціальної – надзвичайна рідкість. Хіба що та сама Нацрада, яка може банально відібрати у медіа ліцензію, не лише дала висновок про соціальність, але й наполегливо попросила розмістити ролики. Дуже наполегливо, бо вони з'являються чи не щогодини.
І ось вам два варіанти – хабар або адмінресурс. Обидва паршиві. Обидва набагато гірші за версію – так, ми, Генеральна прокуратура, замовили собі рекламний ролик. Але цієї версії всі уникають. Це якось по-дитячому. Ну типу хто тут наробив калюжу? Якийсь невідомий цуцик. Але калюжа відповідає дійсності, і ми вдячні цуцику, який її розмістив.
До речі, ГПУ могла б обрати і іншу версію. Круту. Сказати, що ролики для свого відомства оплатив з власної кишені сам Юрій Віталійович. А що? Я певен, там загальний бюджет в районі 2-3 різдвяних відпочинків генпрокурора на Сейшелах. Я ж пам'ятаю, будь-який представник середнього класу може собі їх дозволити.
Автор: Денис Бігус