Розміщення ядерних боєголовок в анексованому Криму, про що напередодні заявив Уповноважений президента у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, є впливом і тиском Кремля на Україну, Європу та США. Також РФ всебічно нарощує потенціал і сили, створивши своєрідний ударний тризуб проти України. Таку думку висловив генерал-лейтенант, заступник начальника Генштабу ЗСУ в 2006-2010 роках Ігор Романенко.
В Чорноморського флоту й раніше була ядерна зброя. Її завозили туди, коли хотіли. Україною це не контролювалося, та й іншими теж. А після анексії Криму Володимир Путін сказав, що він був готовий застосувати за необхідності цю зброю (під час захоплення півострова, - "Апостроф"). І тому інформація, що десь в Криму з’явилися ядерні боєголовки – це продовження імперської агресії, яку здійснює Росія по відношенню до своїх сусідів, у першу чергу, України. Це треба чітко уявляти.
Подивіться, що за останні декілька років зробила Росія. Вони весь час звинувачують НАТО. Але взяти той же анексований Крим, де відбувається нарощення високотехнологічної, сучасної зброї. Туди завозиться все, що є у військово-промисловому комплексі РФ - це і нові танки, і засоби протиповітряної оборони, і нова техніка у Чорноморському ВМФ, і нові зразки техніки в авіації, військово-морських силах. Тобто все це нарощується від початку анексії та до поточного часу.
Крім того, підсилюється військовий потенціал у Калінінградській області РФ, куди ввозяться "Іскандери" та інше. Також з їхньої сторони порушуються міжнародні угоди щодо переміщення сил і засобів, міжнародні угоди відносно ракет середньої і малої дальності.
А минулого року вони під час спільних навчань у Білорусі під виглядом ППО завели туди все, що їм потрібно. І вони роблять це для того, щоб терміни приведення зброї у боєготовність були мінімальними.
А тепер намалюйте цей тризуб з боку Росії по відношенню до України – з півночі, через центр і на південь – і можна зрозуміти, що вони зробили. Все це говорить про те, що сили і потенціал ростуть і всебічно нарощуються. Минулого року вони перейшли на армію чисельністю більше мільйона.
А боєголовки? Вони там і були. А зараз ще і на сухопутній частині з’явилися. В радянські часи на півострові були сховища, які вони відремонтували, й тому завозять туди боєголовки. А в України та інших держав, які організовують і здійснюють розвідку за тим, що відбувається в Криму, немає жодних ілюзій щодо РФ – це підвищення їхнього потенціалу, починаючи з ядерного і ракетного.
Розміщення ж цих боєголовок – загроза не тільки Україні, оскільки ми є загоном європейської цивілізації на сході. Але, на жаль, не всі в ЄС і НАТО чітко це розуміють, інакше допомога здійснювалася би більш ефективно. Згадаємо, що відбувалося під час Другої світової війни, коли СРСР воював з Німеччиною – який тоді був ленд-ліз з збоку США і допомога від Великобританії, тобто Радянський союз отримував усю необхідну допомогу. А тут ми маємо, що маємо. Якщо допоможуть хоч якось, то будемо вдячні, але не це порівняти з допомогою СРСР, тому що поки немає принципового вирішення. Тому треба шукати шляхи і більш ефективно впливати на це з боку України.
Варто нагадати, що Велика Вітчизняна війна тривала 1418 діб і завершилася конкретним результатом – перемогою. А тривалість подій в Україні уже перевищує цей термін, і ми знаходимося в тому стані, в якому знаходимося. На жаль.
Чи можуть ці боєголовки бути приведені в дію? Є відомий підхід у режисерів: якщо у виставі ви бачите в першому акті рушницю, яка висить на стіні, то в якомусь із актів вона повинна вистрілити. Так от – розмістити боєголовки не є самоціллю. Це вплив і тиск в першу чергу на Україну, але й на Європу і в цілому світ - на тих же американців, китайців. І тому, якщо завозиться, то… Я ще раз хочу нагадати, що Путін офіційно заявив, що вони були готові застосувати тактичну ядерну зброю. А звідкіля ж вона взялась? Не з Місяця ж прилетіла. Вона взялась тут, на терені України. Тому що тактично вона має невеликий радіус, але це ядерна зброя, яка була в України - і стратегічна, і тактична, і оперативна.
Ще будучи комбригом, я віддавав цю зброю, а військово-політичне керівництво нашої держави говорило про те, що це на благо. Тоді це була третя у світі ядерна потужність, але ми здаємо - і це буде на благо. А яке благо – ми зараз бачимо.
Игорь Романенко, генерал-лейтенант, екс-заступник глави Генштабу ЗСУ, спеціально для "Апострофа"