За новими правилами надання комунальної знижки, пільговики, які накопичили заборгованість як мінімум за два місяці, не мають права на “комунальну знижку” доти, доки не погасили борг. Ще в 2016-му заборгованість з комуналки на субсидію ніяк не впливала. Нововведення, вважають у Мінсоцполітики, буде стимулювати українців з субсидіями справно оплачувати комунальні послуги.
Якщо заборгованість перевищує 10 тисяч гривень, пояснює юрист Олександр Плахотник, суд має право в рахунок боргу арештувати квартиру. Якщо заборгованість не буде виплачена і після цього, нерухомість можуть продати. Частину суми забрати в рахунок боргу, а решту повернути вже колишньому власнику квартири. В українській практиці є прецедент, коли через заборгованість з комуналки сім’я позбулася квартири.
“З молотка” йдуть не тільки квартири, але і машини, мікрохвильові печі, телевізори і т. д. Купити арештоване майно може будь-який українець на сайті СЕТАМ. У Києві, як каже Юлія Грамотна, ситуацію до суду намагаються не доводити. Як зазначає чиновник, на її пам’яті немає прикладів арешту майна киян за комунальні борги. “Політика міста спрямована на те, щоб працювати з кожним випадком окремо. Потрібно зрозуміти, чому людина не платить. Буває, що сім’я поїхала на дачу і три місяці не платить, а є ситуації, коли це принципова позиція і люди роками не платять”, – розповідає Грамотна.
Замість цього в столиці практикуються “стовпи ганьби”. Список квартир із заборгованостями вивішують у під’їздах, на вході в будинок. А найбільше покарання, яке загрожує боржникам – від комунальної послуги можуть відключити весь будинок. Технічної можливості відключити від водопостачання тільки частину квартир немає. Будинок, де не платить більшість, ризикує залишитися без благ цивілізації.
Крім того, парламент вже ухвалив у першому читанні нову редакцію закону “Про житлово-комунальні послуги” (ЖКП). Якщо документ проголосують у другому читанні і в цілому, боржникам доведеться платити пеню за кожен день прострочення платежів. “Штраф” буде нараховуватися з 20 числа, за кожен день плюс 0,1% від суми заборгованості. При цьому, як пояснила одна із співавторів законопроекту Альона Бабак, загальна сума пені не повинна перевищувати 100% від суми заборгованості.