Археологи провели серію експериментів, щоб з'ясувати, як наші далекі предки, котрі жили в печерах, освітлювали свої домівки. Про це повідомляє PLOS One.
Вчені з Університету Кантабрії (Іспанія) поклали в основу своєї роботи набір археологічних даних, знайдених в аналогічних палеолітичних печерах. Автори використовували п'ять різних смолоскипів, зроблених зі смоли плюща, ялівцю, дуба, берези і сосни, а також два варіанти кам'яних ламп з тваринним жиром (кістковий мозок корови і оленя) і невелике вогнище з ялівцевих і дубових гілок.
Для дослідження широких печер, як виявилося, краще підходять факели, зроблені з декількох паличок. Вони випромінювали світло у всіх напрямках, їх було легко транспортувати і вони не сліпили очі. Інтенсивність їх була майже в п'ять разів більшою, ніж у масляної лампи.
А ось стаціонарні смолоскипи мали тенденцію постійно гаснути, тому вимагали ретельного спостереження. Основним недоліком факелів, як з'ясували дослідники, була велика кількість диму.
Кам'яні лампи на жирі, ймовірно, використовували для освітлення невеликих приміщень. Горіли вони слабше, зате не вимагали постійного підтримування і не чадили.