Виявлена на півдні Китаю стегнова кістка розповіла вченим про те, що один з найдавніших предків сучасної людини — Homo habilis — міг дожити (в повній ізоляції) практично до наших днів (13-е тисячоліття до нашої ери). Про відкриття повідомляє журнал PLoS One.
Австралійські і китайські вчені працювали з кісткою з Оленячої печери (Гуансі-Чжуанський автономний район): у 2009 році вже було заявлено, що істоти, які там мешкали, не вписуються в рамки мінливості Homo sapiens і, можливо, належить іншому виду роду Homo.
Ця заява, зроблена на матеріалах аналізу черепа та викликала багато заперечень.
На цей раз дослідники піддали аналізу фрагмент стегнової кістки з тієї ж печери, який майже 25 років лежав у запасниках місцевого музею. Вони з'ясували, що об'єкт більше всього нагадує кістки людини вмілого і ранньої людини прямоходячої — видів, які існували приблизно півтора мільйона років тому. Більш того, стегнова кістка гомініда з Оленячої печери виявилася куди більш примітивною, ніж кістки черепа, представлені громадськості в 2012 році. Маса його тіла не перевищувала 50 кілограмів.
«Знахідка вказує на можливість співіснування стародавнього і сучасного вигляду людей на материковій території Східної Азії. Однак це відкриття ще потрібно підтвердити за допомогою інших кісток», — зазначають автори статті.
Ймовірно, унікальність природного середовища і клімату південно-західного Китаю (пов'язана з підняттям Тибетського нагір'я) і створила притулок для вимираючих популяцій давніх людей, що дозволило їм протриматися сотні тисяч років. Висновки вчених напевно будуть прийняті світовим науковим співтовариством з великим скепсисом: вважається, що самі «молоді» люди, що відрізняються від Homo sapiens (неандертальці), на території Євразії вимерли не пізніше 40 тисяч років тому