— У нас в доме нету отопления, грелись электрическими батареями. Ночью проснулась от того, что что-то треснуло и они погасли, — розповідає жителька Сімферополя 25-річна Катерина Дорошенко.
— Одразу було відчуття тривоги, — додає. — Дивлюся у вікно — скрізь темінь. Вже пізно, на душі недобре. Ввімкнула ноутбук. Люди пишуть, що нема світла в Ялті, Сімферополі, Феодосії. Думали, що то, напевно, відключили в Україні. Ніч не спала. Близько сьомої ранку ранку світло з'явилося, але напруга дуже низька. Чайник не тягнув, обігрівачі не вмикалися. Із донькою вийшли у двір, там люди масово збираються. Обговорюють нічне вимкнення.
Із неділі на півострові не працюють супермаркети. Хліб везуть із Росії та кількох приватних пекарень, що випікають на бензинових генераторах. У руки дають хлібину. По неї стоять у черзі 4–5 год.
— Люди масово кинулися до церков. Там ще є свічки. Набирали пачками по 100 і 200. Торговки зразу давали без обмежень, але за годину стали давати не більш як 10 у руки, — каже Дорошенко. — В магазинах побутової техніки розбирають бензинові генератори. Ціни на них зросли.
Світло подають із перебоями. Воду — дві години на день. Крим запитують від наших сонячних електростанцій. Розуміють, що світла немає на всіх. Перемикають, щоб дати хоч потрошки, — пояснює. — Не працюють школи, дитсадки. В лікарнях закрили половину відділень. До декрету працювала санітаркою у травматології. Колеги виписали всіх пацієнтів, хто міг підвестися. Неходячих із легкими травмами теж просили доставити додому.
Це ще нам повезло. В Бахчисарайському й Совєцкому районах світло не вмикали кілька діб. Продуктів не підвозять. Люди організовуються, їдуть на Феодосію, Євпаторію, щоб купити поїсти. В багатьох є генератори після літнього вимкнення світла, але їх нічим заправити. Працюючих заправок на весь Сімферополь близько десяти. Черги — по 300–500 людей. Літр бензину не продають. Можна взяти щонайменше 25–30.
Через перебої з поданням електроенергії понеділок у Криму зробили вихідним днем.
"Без телевизора он умрет"
Українці в соцмережах активно обговорюють проблему.
Руслан Пасічник:
"Крымчане, рекомендую возить электричество ведрами через Керчинский пролив".
Татарин:
"Без света Крым проживет неделю, а без духовной пищи, без телевизора Крым умрет".
Сергій Гвоздєв:
"В Крымнаше за половину суток уже полный армагедонец. Кто хотел увидеть, как оно будет, когда отключат полуостров с материка — тот уже увидел. Кто говорил "это ничего не даст", мягко говоря, преувеличивал резервы РФ и Крымнаша. Тралики стоят по всей трассе на ЮБК. 1600 тыс. человек без света. По радио тем временем бодро сообщают, что все зашибись — "жизненно важные" объекты, как Исполком, горсоветы и администрации, работают.
Свет в квартирах не только веерно выключают — скорее, веерно включают. Школы думают закрыть. Отопление квартир выключено. Бензин моментально исчез с заправок — изъяли на генераторы, якобы. Магазины позакрывались в базарный день, а в тех немногих лавках работающих — продукты на шару резко подскочили. Мобильная связь глючит и падает. И все это — еще не прошло и суток".
Юлія Нестеряк:
"Вимкнене світло в Криму несе у собі позитив — не працюють телевізори))) Процес безперервного зомбування перерваний))) Гляди, й прозріють у темряві ті, хто голосував за відокремлення півострова від України".
Ольга Духніч (виїхала з Криму до Києва позаторік):
"Подрыв ЛЭП — это запрос на стратегию по Крыму к государству. У государства ее нет. Более того, оно скорее, согласно замолчать преступление (а подрыв столбов ЛЭП — это, ребята, преступление), потому что общество это преступление нормализует и "толерует", в отсутствие той же стратегии".