У 1913 році в США з'явилася нова служба - пошта, яка сприятливо вплинула на економічнe ситуаці. в країні, відкриваючи нові можливості для торговців і фермерів. З тих пір американці стали активно користуватися послугами поштового служби і набувати продукти харчування, одяг, зерно, тютюн, ліки. Причому вже тоді вони могли отримати бажаний товар до дверей свого будинку.
За законом пошта повинна була доставити до одержувача тендітні продукти, наприклад, яйця, А також живність вагою до 50 фунтів. Як і багато законів, закон про поштe був недосконалий. І під цю категорію відправки потрапили діти.
Перший випадок відправки дитини поштою стався у січні 1913 року. Згодно цього пункта Закону місіс і містер Джессі Beaug з Глен-Есте, штат Огайо, відправили посилку на адресу Місіс Луї Beague з Вернон Літтл, скориставшись послугами сільської пошти. Вони заплатили 15 центів за поштову марку, застрахувавши вантаж на $ 50. Вантажем виявився онук місіс Луї Beague. Його батьки вирішили заощадити і відправити дитину таким способом.
Це був не останній випадок відправки дитини поштою: 27 cічня 1913 року в Пенсільванії і 19 лютого 1914 також відправляли дітей поштою, в основному, до бабусь. Багато людей були незадоволені вчинками американців, які відправляли дітей поштою, службовці пошти засуджували таких людей.
У 1914 році головний поштмейстер Америки, генерал Альберт Сідней Берлізон (Альберт Сідні Burleson) в 1914 році випустив указ, що забороняє звичайним поштмейстерам приймати для пересилання дітей. Але американці, не звертаючи уваги на заборону, порушували закон і продовжували відправляти дітей, навіть немовлят.
13 червня 1920 року вийшло особливе розпорядження USPS, з якого випливало, що відтепер навіть мріяти про пересилання дітей поштою не варто. Дійсно, з тієї пори подібних випадків історія американської поштової служби не знає.