Дослідники виявили найдавнішого з відомих предка людини та багатьох інших видів.
Вони кажуть, що скам'янілі рештки істоти, яка жила 540 млн років тому, "збереглися до найменших подробиць".
Ця мікроскопічна морська тварина була найдавнішим з відомих етапів еволюційного шляху, який привів до виникнення риб і, зрештою, людей.
Подробиці відкриття, зробленого в центральній частині Китаю, опублікував журнал Nature.
Команда дослідників каже, що Saccorhytus - найпримітивніший взірець із категорії істот, які називаються вториннороті і які є спільним предком широкого ряду видів, включно з хребетними.
Вчені вважають, що Saccorhytus, розмір якого не перевищував 1 мм, жив серед піщинок на дні моря.
Дослідникам не вдалося знайти ознаки того, що в цієї тварини був рот, тому вони припускають, що вона споживала їжу і виводила відходи через один і той самий отвір.
Над дослідженням працювала міжнародна команда вчених з Британії, Китаю і Німеччини. Серед них - професор Саймон Конвей Морріс з Кембриджського університету.
"Для неозброєного ока скам'янілості, які ми вивчали, виглядають як крихітні чорні зернинки, але під мікроскопом рівень деталізації такий, що щелепа відвисає, - розповів він BBC News. - На нашу думку, ці істоти як ранні вториннороті можуть представляти примітивний початок цілого ряду вкрай різноманітних видів, у тому числі й нашого. Усі вториннороті мають спільного предка, і ми думаємо, що саме він і є перед нами".
Деґан Шу із Північно-західного університету в Сіань, провінція Шеньсі, де й знайшли скам'янілості, сказав: "Цей вторинноротий дозволяє нам значно глибше заглянути в перші еволюційні стадії цілої групи істот, які розвинулися в риб, а потім, зрештою, і в нас".
Дотепер вдавалося знаходити групи вторинноротих віком 510-520 млн років. На той час ці організми вже розгалузилися не лише у хребетних - групи, до якої належимо ми і наші предки - але й у таких тварин, як морська зірка чи морський їжак.
Оскільки ці істоти виглядають так несхоже одна на одну, науковцям було складно визначити, як міг виглядати їхній спільний предок.
Дослідники дійшли висновку, що його тіло мало бути симетричним, бо саме цю характеристику успадкували багато його еволюційних нащадків, у тому числі люди.
Saccorhytus був також укритий відносно гнучкою шкірою і м'язами. Відтак, учені зробили висновок, що він рухався, скорочуючи м'язи і звиваючи тіло.
Найпомітнішою його рисою, кажуть дослідники, був великий рот, якщо порівнювати його з тілом. Вони кажуть, що ймовірно, він харчувався, ковтаючи шматки їжі або інших істот.
Цікаві також конічні структури на його тілі. Науковці припускають, що через них могла виходити заковтнута вода, тож це міг бути дуже ранній прототип жабер.