Сьогодні у Маріуполі був здійснений теракт, у результаті якого загинув український контррозвідник Олександр Хараберюш.
Перше. Вбивство було не лише показовим, але й класичним терористичним актом, – коли інформаційний резонанс злочину надзвичайно високий. Вибух автомобіля у центрі півмільйонного міста відразу приверне увагу. Особливо, якщо це відбувається у прифронтовому місті. Особливо, якщо вбивство стосується одного з керівників контррозвідки країни, яка веде війну.
Фактично, це говорить про залякування не лише населення України, але й працівників українських спецслужб. Імовірно, саме у сіянні паніки у широких колах та спробі демотивувати активну діяльність спецслужб і полягав цей злочин.
Друге. СБУ пообіцяла швидку відповідь. Це з одного боку позитивний факт, оскільки убивство зачіпає не лише честь українських спецслужбовців, а й усю систему безпеки українських громадян.
Однак, з іншого боку, не секрет, що ефективність та швидкість - не синоніми. Тому надмірне педалювання заходів зараз може призвести до "перегибів на місцях", тобто охоплення "оперативними діями" навіть тієї частини громадян, які не матимуть прямого відношення до сепаратизму. Фактично, саме це – формування бажання помсти у правоохоронців, яка може перерости у необдумані кроки, може бути основним лейтмотивом терористів. Особливо, якщо йдеться про таке неоднозначне за політичними поглядами населення Донбасу.
Третє. У квітні має відбутись зустріч російської адміністрації та керівника Держдепу, яка може відкоригувати американську політику щодо України. І якщо до того часу внутрішня проблема в Україні (у тому числі й внутрішньої безпеки чи заяв про надмірне перевищення повноважень правоохоронцями) пересилить питання українсько-російського конфлікту, позиції нової американської адміністрації можуть похитнутись не в нашу сторону.
Четверте. Вже зараз проводиться ще одна важлива паралель - винними у вбивстві українського контррозвідника називають представників "ДНР". Імовірно, це може призвести до "отвєтки" "спецслужбам" фейкової республіки та, у свою чергу, вивести протистояння між спецслужбами на новий – значно кривавіший рівень.
Символічно, але ці загострення більшою мірою вигідні тим, хто і далі намагається позиціонувати конфлікт на Сході виключно як громадянську війну: вивести Росію за межі цієї війни, та подальше продукування у суспільній думці ворожнечі "Україна vs Донбас". Ми не повернемо Донбас, якщо будемо ненавидіти його мешканців. А Росія залишиться "поза процесом".
Богдан Петренко