У справі про вбивство журналіста Павла Шеремета з'явилися цікаві подробиці. Як зауважила директорка по рекламі одного з журналів Анна Бардаченко на своїй сторінці в Facebook, слідчі по справі Шеремета повністю ігнорують побутову версію події.
"Вбивство через гроші досить заможного Шеремета виглядає більш правдоподібно, ніж вбивство " ... з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації в країні..." майже нікому не відомого громадянина трьох країн", - написала вона.
За словами Бардаченко, ще в 2018 році слідство виявило на чотирьох прибалтійських рахунках Шеремета дуже велику суму - 1 116 890 євро.
"Звідки такі гроші у гнаного і переслідуваного опозиціонера-дисидента - це питання цікаве. З моменту вбивства, навколо них крутиться детективно-юридична історія визнання прав на спадкування, але латвійські суди вперто відмовляють групі людей у визнанні їх прав на спадкування", - йдеться в публікації.
Бардаченко розповіла, що в березні 2016 року Шеремет майже оформив юридичне створення благодійного фонду захисту вільної преси в Україні з юридичною адресою в Латвії.
У день вбивства 20 липня 2016-го Шеремет їхав не на роботу, а фактично підписувати фінансово-юридичні папери для переказу грошей з особових рахунків на рахунки цього фонду.
"Маленький цікавий нюанс - рахунки таких фондів не підлягають успадкуванню за фактом прямого наслідування. Для того існує окрема процедура, записана в статуті фонду", - йдеться у публікації.
Нагадаємо, 12 грудня затримали трьох підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета. Ними виявилися троє ветеранів війни на Донбасі. За даними слідства, організатором групи був Андрій Антоненко, що привернув до гурту Кузьменко і Дугарь.
У п'ятницю, 13 грудня, підозрюваним у вбивстві Шеремета обрали запобіжного заходу. Антоненко і Кузьменко продовжили арешт до 8 лютого, Дугарь відправили під домашній арешт до 8 лютого.