Український письменник Сергій Жадан проаналізував реакцію українців на події у Росії, а саме проведення масштабних антикорупційних мітингів. Він відзначив, що ще років п’ять тому росіяни могли розраховувати на наше співпереживання та солідарність, але тепер, за умов гібридної війни, цього не відбувається.
Про це він пише у колонці для DW.
"Здавалося б, спільний ворог має об'єднувати. Здавалося б, плакати на підтримку України мають надихати. А ось чомусь не сильно надихають. Ну, справді, хто сьогодні вбачає в умовному Навальному потенційного союзника України? Навіть звучить смішно", - каже Жадан.
Письменник вважає, що за три роки війни росіяни і українці так розійшлися, що навіть ситуативна підтримка тут неможлива. Позицію України він характеризує коротко й стисло: "Залиште нас у спокої", але у той же час каже, що не залишать.
"Відразу виникає питання: якщо поставити цим ситуативним союзникам просте питання про те, чий Крим - якою буде відповідь? Три роки реальної війни переважають всі ймовірні процеси демократизації та лібералізації російського суспільства, на які слід було б розраховувати в найближчій перспективі у разі успіху протестних акцій", - говорить він.
Жадан вважає дуже важливим те, що відбувається у Росії, і знаходить чіткий зв’язок між мітингами проти корупції у РФ та її участю у війні на Донбасі.
"Оскільки саме звідти, від них, ідуть потоки зброї на Донбас, саме звідти йдуть інформаційні хвилі, які збивають із ніг найменш стійких із наших співвітчизників. Тому навіть локальні, тактичні зміни, які будуть відбуватись там, відбиватимуться й на нас. Скажімо, на кількості наших загиблих. На жаль, країна, проти якої ведуть війну, просто не може виключити зі своєї реальності того, хто на неї напав", - пише він.
За словами Жадана, українці мають спостерігати за процесами демократизації й появою нових лідерів у РФ, а також використовувати цей час якомога продуктивніше для власної країни.
"Скажімо, озброювати армію. І виховувати дітей. І хай у цей час у сусідів відбуваються глобальні процеси та суспільні злами, зміна політичного клімату й риторики, розбудова громадянського суспільства чи проходження зони турбулентності. Не сумніваюсь, що ми про це дізнаємось перші", - говорить письменник.