У захопленому проросійськими терористами Луганську панують злидні і відчай.
Про це повідомила блогер із Луганська Яна Вікторова, передає "Сегодня".
"Життя тут і зараз формує у мене дивне переконання, що вижити і жити, не виживаючи, тут може тільки той, хто вправніше інших. До війни я ніколи не ловила себе на такому... Кожен крутить-мутить і вигадує щось таке, щоб прогодувати себе і сім'ю, щоб прожити і вижити, не пішовши на дно в цьому штормовому морі змін. "Уряд" жбурляє старикам підвищення пенсій - 5%. Радійте! Дітям виділяється 5 рублів на день на харчування в дитячих садах", - розповідає Вікторова.
"Але при цьому такої кількості зневірених людей за межею бідності я не зустрічала ніколи. Не всі народжуються з жилкою продавців. Не всі можуть продавати себе і свої таланти. Є просто хороші лікарі і хороші сталевари, талановиті кравці і скромні майстра. Але життя змушує шукати в собі нові таланти та якості, якщо ти хочеш жити, не виживаючи зараз... Але вулицями ходять натовпи зневірених. Всі ті, хто не зміг і не може шукати і знаходити щось. хто так і помре талановитим лікарем або геніальним сталеваром", - додала вона.
За словами блогера, при цьому в Луганську є ті, хто живе і планує, а не болісно виживає.
"І це найбільший парадокс у нинішньому вимірі т. зв. "ЛНР". При повсюдному прагненні до СРСР, де всі були рівні, ми прийшли до того, що є багаті і бідні, дуже багаті і дуже бідні... Нормально говорити зараз про їжу. Про те, хто і що готує. Про способи виживання. Про це говорять не криючись і навіть не пошепки. кажуть так голосно, ніби хочуть бути почутими десь там, де встановлюють порядок цін і розміри зарплат тих, хто може бути талановитим і жебраком-лікарем одночасно", - написала Вікторова.